Колишня
Tianna Mase_
Моє кохання я хворію , здається навіть помираю , або померла вже ( не знаю ) Скажи , що зараз відчуваєш ? Чи ще кохаєш як тоді ? Або вже і забув про мене, як про всіх інших ? Ти ліжко до іншої лягаєш ? (Так?) Невже в її обіймах ти себе краще почуваєш ? Чи ти кохав мене як їм говориш ? Чи брешеш їм як і мені ? \ ~~~~~~~~~~~~~~~\ Я брешу їм, і так щодня. І ця брехня мене з'їдає. Кохана ... Для себе правду я вже втратив, Я був з тобою просто так Присутністю своєю життя тобі труїв . Брехня, собі я брешу, себе я хочу обдурити, та не виходить. Невже це все ? Такий кінець ? Тебе ніколи не забуду. З серця не зможу викинути геть . Моє ти серце забирала і повертала його знов . Ти грала з ним в дитячі ігри, і роблячи мені на зле, ти дарувала йому радість і повертала до життя . Я пам'ятаю силует твій, який залишився в очах. Та серце болить й нестримно плаче. Та вже ніколи не пробачить , тієї гордості Собі . Воно чекало що пробачиш , та ти мовчала всі ці дні .
2021-10-14 17:02:21
9
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
просто веселка
Прекрасний вірш🙂
Відповісти
2021-10-18 20:07:11
2
Tianna Mase_
@просто веселка дякую 🙃😁❤️
Відповісти
2023-01-19 13:51:49
1
Інші вірші поета
Легкість і смак свободи Сповідь Нічне місто Cogitationis poenam nemo patitur
Інші поети
Схожі вірші
Всі
Хай буде так
Юлія Богута
«And in my hour of darkness She is standing right in front of me Speaking words of wisdom, "Let it be"» Beatles - Let it be Хай буде так. Прийми своє життя. Прийми негоду, біль і в серці рану. Прийми свою не вічність, як буття. Прийми, що у людей на тебе інші плани. І не кричи, не плач, коли летиш із неба. Земля тверда. Це так. Реальна. Не м'яка. Живи та не шкодуй. Так було треба. Можливо не тобі. Комусь. Чиясь рука. Ти витримав. Стерпів. Усі пройшов дороги. Ти не зламався, ні. Ти просто біг не так. Ти просто падав. Просто вірив богу, І довіряв не тим. Кохав не так. Хай буде так. Прийми, що ти один І залишайся сильним, що б не було далі. Життя лиш мить, в яку стікає плин годин. Лиш зайчик сонячний, ребро медалі. Бо що б не було - ти не вічний, ні. І те що має тут коштовність, там - згорає. Ти помираєш тут. Зникаєш на війні. Та пам'ятай - у смерті щастя аж ніяк немає.
38
4
5688
Дитинство
Ruslana
Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.
71
7
12372