Коли здається...
Коли здається, що то вже назавжди. Коли від біди сховатись немає куди. Серце тремтить і нікуди вже не піти. Ти згадай, як навесні співають птахи. Як до неба швидко злітають вони, На крилах несучі наші всі молитви. Коли здається що всі згасли надії, І у пеклі війни згоріли всі твої мрії. Згадай, як дзвінко сміються діти твої Сьогодні, завтра, і через всі ці роки Ми пам'ятати маємо тих, хто на небі. Хто душі свої лишили на цій війні. Коли здається, що слова непотрібні. Ти вір, що всесильні насправді вони. Проведуть нас крізь шлях цей важкий, Крізь біль по цій кров'ю вкритій землі. Врятують і тих, хто дітей ховав в укриттях. І напевне зможуть їх врятувати життя.
2023-11-01 17:25:50
2
0
Схожі вірші
Всі
"Письмо ушедших дней"
Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.
43
17
2391
Темнота теней ночи ...
Пусто стало без границы Ночь взошла забрав луч дня Темны улицы, как тишины темницы , Освещает только свет одного фонаря ... Покров одеяла ночи вкрыто небо В далеке не страшны мне тени ветвей И не будоражит больше холод ветра , Что касается руками глубины очей ... Бурю льда он не приносит Темнота стала привычна мне Звук сверчков не веет грустью Больше ничего бояться нет... Свет от звёзд полны свеченьем Они стали снов мечты путей Для того , кто вдруг заблудит И поддастся темноте своей ...
44
13
2209