Коли здається...
Коли здається, що то вже назавжди. Коли від біди сховатись немає куди. Серце тремтить і нікуди вже не піти. Ти згадай, як навесні співають птахи. Як до неба швидко злітають вони, На крилах несучі наші всі молитви. Коли здається що всі згасли надії, І у пеклі війни згоріли всі твої мрії. Згадай, як дзвінко сміються діти твої Сьогодні, завтра, і через всі ці роки Ми пам'ятати маємо тих, хто на небі. Хто душі свої лишили на цій війні. Коли здається, що слова непотрібні. Ти вір, що всесильні насправді вони. Проведуть нас крізь шлях цей важкий, Крізь біль по цій кров'ю вкритій землі. Врятують і тих, хто дітей ховав в укриттях. І напевне зможуть їх врятувати життя.
2023-11-01 17:25:50
2
0
Схожі вірші
Всі
"Письмо ушедших дней"
Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.
43
17
2470
Я тебе по-справжньому кохала...
Я тебе по-справжньому кохала... Так, неначе зовсім не жила. І тобі лиш серце відкривала, Я тебе кохала, як могла. Я тобі всю душу і все серце, Все віддам, ти тільки попроси. Я тебе кохатиму до смерті, Я з тобою навіки і завжди. Я тобі відкрию таємниці, Все, що маю — все віддам тобі. І поля, і чистії криниці, І прекрасний спів тих солов'їв. Я тебе по-справжньому кохала, Весь свій час, я віддала тобі. Я була наївною . Не знала, Що не брешуть тільки солов'ї.
42
15
1950