Діти війни
Анна Топтун
Діти війни. Загиблі вони. Зруйновані душі посеред пітьми. Горе принесли криваві вітри. Жорстокі прийшли до нас вороги. Діти невинні в пеклі війни. Символ надії і нашої боротьби. Силу безмежну мають вони. Щиро на фронт воїнам пишуть листи. Діти війни не радіють весні І не співають більше щасливі пісні. Не бачили вони кольори восени, Які щодня повсюди навколо були. Діти невинні посеред пітьми, Жаху і болю цієї страшної війни, Втративши домівки свої у воді, Відчули горе і біль ще такі молоді.
2023-07-28 04:34:05
4
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Сандра Мей
😭😭😭 Це занадто сильно і сумно.
Відповісти
2023-07-28 06:01:51
1
Анна Топтун
@Сандра Мей нажаль зараз по-іншому ніяк не виходить
Відповісти
2023-07-28 06:03:16
1
Інші вірші поета
Надія Кат Що воно таке оте кохання? Я люблю тебе, Україно!
Інші поети
Solo Frau
@frausolo
Схожі вірші
Всі
" Вздох неба "
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Я теряю себя , как птица в полете Каждый вздох облегчения , Когда вижу неба закат Мне плохо , когда не дотронуться К твоим обьятьям свободно , Но я знаю, что ты не услышишь , Мой вслип слёз из-за окна ... За глубиной туч темного неба Ранее, чем ты уже вспомнишь И подумаешь, как я скучаю , Скрою всю грусть.тишиной ... Может быть сердца стук угнетает И воздух из лёгких рвется волной Но ритм одной песни будет на память , Тех последних слов ветра холодов ... Пока не угаснет горизонт пламя Последнего огня без тебя , Багры унесут строки мгновенно Без следа раньше тепла ... P.s: Грусть неба скрывает больше чем мы думаем ...✨💫✨ 🎶 Where's My Love ~ SYML 🎶
39
4
2978
I Saw a Dream
Ілва Стрілецька
I saw a dream, and there were you, And there was coldness in your eyes. I wonder what a kind of true Made you become as cold as ice. And later I looked back to get a sense This empty glance was hellish call of past. It used to be a high and strong defense Against the world, the pain and me at last. You looked at me, and peering in your soul, I felt so lonely, as something vital died. And that is what I fear most of all - That nothing gentle will remain inside. Inside of you. Inside of me as well. And nothing will be said to farewell.
102
15
16531