Діти війни
Анна Топтун
Діти війни. Загиблі вони. Зруйновані душі посеред пітьми. Горе принесли криваві вітри. Жорстокі прийшли до нас вороги. Діти невинні в пеклі війни. Символ надії і нашої боротьби. Силу безмежну мають вони. Щиро на фронт воїнам пишуть листи. Діти війни не радіють весні І не співають більше щасливі пісні. Не бачили вони кольори восени, Які щодня повсюди навколо були. Діти невинні посеред пітьми, Жаху і болю цієї страшної війни, Втративши домівки свої у воді, Відчули горе і біль ще такі молоді.
2023-07-28 04:34:05
4
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Сандра Мей
😭😭😭 Це занадто сильно і сумно.
Відповісти
2023-07-28 06:01:51
1
Анна Топтун
@Сандра Мей нажаль зараз по-іншому ніяк не виходить
Відповісти
2023-07-28 06:03:16
1
Інші вірші поета
А він там десь... Козаків голоси Спогади Проклята зима
Інші поети
ArDen
@ArDen
ann a
@laccanelle
Схожі вірші
Всі
Не скажу "люблю"
Asteriya
Знаєш, складно Тебе любити й не сказати. Тебе кохати і збрехати, Що зовсім іншого люблю, І що до тебе не прийду. Знаєш, той "інший" мене теплом своїм зігріє. Зачарує і поцілує, А ти сиди там далі сам, І йди назустріч виючим вітрам. Тобі вже більше не скажу своє я болісне "люблю"... А просто відпущу і почуття у собі похороню.
74
14
6325
Приходи (RU-UA)
Ай
Черничные пироги, молоко с мёдом. Приходи. Почитаю тебе стихи и раны замажу йодом. Буду исцелять поэтапно все твои трещинки и порезы, даже в твоё заледеневшее сердце, поверь мне, — смело полезу. Повір! Залізу без страху. Без жалю, не боячись. Бо наше розпалене вогнище змушує бути хоч чимось. І тільки не хвилюйся — ми не розчинимось. Ні одне у одному, ні у часі. Мы снова столкнёмся, неспособные противостоять этой связи. Истощенные, но в друг друге, нашедшие дом. Якщо не перше життя, то і не перший том. Не перший різновид мов у моїх віршах. Не найдёшь меня в жизни? Отыщешь во снах. За той дверью, где я нам в пирог добавляю чернику. Приходи. Мне одной без тебя здесь ужасно дико.
42
3
1952