Діти війни
Анна Топтун
Діти війни. Загиблі вони. Зруйновані душі посеред пітьми. Горе принесли криваві вітри. Жорстокі прийшли до нас вороги. Діти невинні в пеклі війни. Символ надії і нашої боротьби. Силу безмежну мають вони. Щиро на фронт воїнам пишуть листи. Діти війни не радіють весні І не співають більше щасливі пісні. Не бачили вони кольори восени, Які щодня повсюди навколо були. Діти невинні посеред пітьми, Жаху і болю цієї страшної війни, Втративши домівки свої у воді, Відчули горе і біль ще такі молоді.
2023-07-28 04:34:05
4
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Сандра Мей
😭😭😭 Це занадто сильно і сумно.
Відповісти
2023-07-28 06:01:51
1
Анна Топтун
@Сандра Мей нажаль зараз по-іншому ніяк не виходить
Відповісти
2023-07-28 06:03:16
1
Інші вірші поета
Щастя в руках А він там десь... Герой Спитаєш і скажу
Інші поети
Cara Ebon
@caraebon
Схожі вірші
Всі
Приходи (RU-UA)
Ай
Черничные пироги, молоко с мёдом. Приходи. Почитаю тебе стихи и раны замажу йодом. Буду исцелять поэтапно все твои трещинки и порезы, даже в твоё заледеневшее сердце, поверь мне, — смело полезу. Повір! Залізу без страху. Без жалю, не боячись. Бо наше розпалене вогнище змушує бути хоч чимось. І тільки не хвилюйся — ми не розчинимось. Ні одне у одному, ні у часі. Мы снова столкнёмся, неспособные противостоять этой связи. Истощенные, но в друг друге, нашедшие дом. Якщо не перше життя, то і не перший том. Не перший різновид мов у моїх віршах. Не найдёшь меня в жизни? Отыщешь во снах. За той дверью, где я нам в пирог добавляю чернику. Приходи. Мне одной без тебя здесь ужасно дико.
42
3
1833
"Я буду помнить"
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Я буду помнить о тебе , Когда минутой будет гнусно И одиноко грянет в след Дождь смыв порою мои чувства Я буду помнить о тебе , Когда нагрянет новый вечер И ветер заберёт себе Мои увечены надежды . Я буду помнить, тот момент, Когда тебя со мной не стало Оставив только мокрый цент С того ,что в сердце потеряла Я буду помнить твой уход , Да может быть, тогда слезами Теперь совсем под тихий сон Обняв подушку крепко швами .
43
7
2262