Діти війни
Анна Топтун
Діти війни. Загиблі вони. Зруйновані душі посеред пітьми. Горе принесли криваві вітри. Жорстокі прийшли до нас вороги. Діти невинні в пеклі війни. Символ надії і нашої боротьби. Силу безмежну мають вони. Щиро на фронт воїнам пишуть листи. Діти війни не радіють весні І не співають більше щасливі пісні. Не бачили вони кольори восени, Які щодня повсюди навколо були. Діти невинні посеред пітьми, Жаху і болю цієї страшної війни, Втративши домівки свої у воді, Відчули горе і біль ще такі молоді.
2023-07-28 04:34:05
4
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Сандра Мей
😭😭😭 Це занадто сильно і сумно.
Відповісти
2023-07-28 06:01:51
1
Анна Топтун
@Сандра Мей нажаль зараз по-іншому ніяк не виходить
Відповісти
2023-07-28 06:03:16
1
Інші вірші поета
Спогади Струна Посміхнусь Век технологий
Інші поети
Josephine schultz
@josephine_schultz
Схожі вірші
Всі
"Hannah"
Jojo Harl
Why would you bully? Was that okay? Nobody helped me, Get out of the way. And i didn't cry. And i didn't lie. I just looked at you. With a fake smile. You could love me. You really could. But you didn't. You left me alone. And then i cried. And then i lied. I left my world, Without any love. Someone will need you. Someone will shout. Listen to the scream. Help the people live. ♡ Inspired by "13 reasons why" Netflix series.
68
6
16872
Хай буде так
Юлія Богута
«And in my hour of darkness She is standing right in front of me Speaking words of wisdom, "Let it be"» Beatles - Let it be Хай буде так. Прийми своє життя. Прийми негоду, біль і в серці рану. Прийми свою не вічність, як буття. Прийми, що у людей на тебе інші плани. І не кричи, не плач, коли летиш із неба. Земля тверда. Це так. Реальна. Не м'яка. Живи та не шкодуй. Так було треба. Можливо не тобі. Комусь. Чиясь рука. Ти витримав. Стерпів. Усі пройшов дороги. Ти не зламався, ні. Ти просто біг не так. Ти просто падав. Просто вірив богу, І довіряв не тим. Кохав не так. Хай буде так. Прийми, що ти один І залишайся сильним, що б не було далі. Життя лиш мить, в яку стікає плин годин. Лиш зайчик сонячний, ребро медалі. Бо що б не було - ти не вічний, ні. І те що має тут коштовність, там - згорає. Ти помираєш тут. Зникаєш на війні. Та пам'ятай - у смерті щастя аж ніяк немає.
38
4
5586