Надія
День за днем. За роком рік. Так минув, здається, цілий вік. Щодня стихає той блаженний спів. Надії паросток, що так любив. Надія, мов дівчина та молода. Знесилила її біда, але вона жива. Пливе, несеться крізь моря. Міцна на ній тепер броня. Вона пливе вселяє віру у серця Там, де щодня здригається земля. Там, де кров'ю залиті всі поля. Там, де плачуть навіть небеса. За тих, кого вже покинула душа І їх нестерпний біль несе сльоза. Неможливо передати у словах, Коли живих не лишилось у домах.
2024-07-29 17:11:21
2
0
Схожі вірші
Всі
Не скажу "люблю"
Знаєш, складно Тебе любити й не сказати. Тебе кохати і збрехати, Що зовсім іншого люблю, І що до тебе не прийду. Знаєш, той "інший" мене теплом своїм зігріє. Зачарує і поцілує, А ти сиди там далі сам, І йди назустріч виючим вітрам. Тобі вже більше не скажу своє я болісне "люблю"... А просто відпущу і почуття у собі похороню.
74
14
6345
"Я буду помнить"
Я буду помнить о тебе , Когда минутой будет гнусно И одиноко грянет в след Дождь смыв порою мои чувства Я буду помнить о тебе , Когда нагрянет новый вечер И ветер заберёт себе Мои увечены надежды . Я буду помнить, тот момент, Когда тебя со мной не стало Оставив только мокрый цент С того ,что в сердце потеряла Я буду помнить твой уход , Да может быть, тогда слезами Теперь совсем под тихий сон Обняв подушку крепко швами .
43
7
2423