Надія
День за днем. За роком рік. Так минув, здається, цілий вік. Щодня стихає той блаженний спів. Надії паросток, що так любив. Надія, мов дівчина та молода. Знесилила її біда, але вона жива. Пливе, несеться крізь моря. Міцна на ній тепер броня. Вона пливе вселяє віру у серця Там, де щодня здригається земля. Там, де кров'ю залиті всі поля. Там, де плачуть навіть небеса. За тих, кого вже покинула душа І їх нестерпний біль несе сльоза. Неможливо передати у словах, Коли живих не лишилось у домах.
2024-07-29 17:11:21
2
0
Схожі вірші
Всі
Я і ніч
Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.
105
8
13052
Я граю лише уві снах...
Я граю лише уві снах, Гітару, мов тебе, обіймаю, І пісня стара на вустах, Що в серці болем лунає. Я граю лише уві снах, Мелодію, давно що забута, І печаль в блакитних очах — Мій жах і муза, мій смуток. Я граю лише для тебе, Хоч знаю, що плід ти уяви, І біль губить нестерпний — Я гину, а пісня лунає... Я граю мелодію ніжну Та бігти хочеться геть, Як чую солодку я пісню: Вона нагадає про смерть... Бо вона серце зворушить І змусить згадати тебе, Ну нащо грати я мушу І палати мертвим вогнем? Поховавши, я присяглася, Що забута гітара — ось так, Бо пісня для тебе лилася... Я граю лише уві снах...
131
25
5573