Надія

Анна Топтун

День за днем. За роком рік. Так минув, здається, цілий вік. Щодня стихає той блаженний спів. Надії паросток, що так любив. Надія, мов дівчина та молода. Знесилила її біда, але вона жива. Пливе, несеться крізь моря. Міцна на ній тепер броня. Вона пливе вселяє віру у серця Там, де щодня здригається земля. Там, де кров'ю залиті всі поля. Там, де плачуть навіть небеса. За тих, кого вже покинула душа І їх нестерпний біль несе сльоза. Неможливо передати у словах, Коли живих не лишилось у домах.

2024-07-29 17:11:21

Інші вірші поета

Козаків голоси Посміхнусь Шляхи Три роки зими

Інші поети

Mary Anywhere

@tamdedobre

Oliver Schatz

@welario

Shina

@Sheena

Схожі вірші

Всі

"Письмо ушедших дней"

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.

3143

I Saw a Dream

Ілва Стрілецька

I saw a dream, and there were you, And there was coldness in your eyes. I wonder what a kind of true Made you become as cold as ice. And later I looked back to get a sense This empty glance was hellish call of past. It used to be a high and strong defense Against the world, the pain and me at last. You looked at me, and peering in your soul, I felt so lonely, as something vital died. And that is what I fear most of all - That nothing gentle will remain inside. Inside of you. Inside of me as well. And nothing will be said to farewell.

102

16992