Надія
День за днем. За роком рік. Так минув, здається, цілий вік. Щодня стихає той блаженний спів. Надії паросток, що так любив. Надія, мов дівчина та молода. Знесилила її біда, але вона жива. Пливе, несеться крізь моря. Міцна на ній тепер броня. Вона пливе вселяє віру у серця Там, де щодня здригається земля. Там, де кров'ю залиті всі поля. Там, де плачуть навіть небеса. За тих, кого вже покинула душа І їх нестерпний біль несе сльоза. Неможливо передати у словах, Коли живих не лишилось у домах.
2024-07-29 17:11:21
2
0
Схожі вірші
Всі
"Письмо ушедших дней"
Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.
43
17
2484
Я граю лише уві снах...
Я граю лише уві снах, Гітару, мов тебе, обіймаю, І пісня стара на вустах, Що в серці болем лунає. Я граю лише уві снах, Мелодію, давно що забута, І печаль в блакитних очах — Мій жах і муза, мій смуток. Я граю лише для тебе, Хоч знаю, що плід ти уяви, І біль губить нестерпний — Я гину, а пісня лунає... Я граю мелодію ніжну Та бігти хочеться геть, Як чую солодку я пісню: Вона нагадає про смерть... Бо вона серце зворушить І змусить згадати тебе, Ну нащо грати я мушу І палати мертвим вогнем? Поховавши, я присяглася, Що забута гітара — ось так, Бо пісня для тебе лилася... Я граю лише уві снах...
131
25
5566