Птахи
Анна Топтун
В блакитному небі співають пісні Різні яскраві та барвисті птахи Вони піснею зустрічають нас навесні Людські вони щодня бачать гріхи Крізь полум'я й дим літають птахи З неба за жахом спостерігають вони На крилах несуть до героїв листи Крізь гори й лани, та крізь сяйво води Забирають з собою ці білі птахи Всю біль, що тепер панує на цій землі. В пустелі вони ховать наші страхи Щодня до Бога несуть наші всі молитви І вдень, і вночі нас захищають птахи Від тих,хто смерть несуть на всі ці світи Тих, хто війну розпочав посеред зими Підло вночі до нас на танку прийшли.
2023-11-01 21:21:32
3
0
Інші вірші поета
Козаків голоси Век технологий Душі Дива
Інші поети
Upavshii_Zakat
@Upavshii_Zakat
Схожі вірші
Всі
Пиріг із медом (UA)
Ай
Крокуй до раю, крокуй до мене. Гаряча кава, пиріг із медом. Або якщо забажаєш — ромашковий чай. Приходь до мене. Будь ласка. Приїжджай. Крокуй до двері, а я у чашку відріжу лимона ломтик. На столі — пиріг із медом, а мені найсолодший твій дотик.
80
19
2400
Дитинство
Ruslana
Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.
71
5
11207