Душі
Анна Топтун
Тихий шепіт швидко стих, І на землі немає більше тих, Хто ходив, співав і так любив. Щастя дарував і просто жив. Душі відірвались назавжди, Туди де з-під ніг пішла земля, І не можна було вже уникнути біди, Бо душі вже свої покинули тіла. В полях, де назад немає вороття. Назавжди тут для них тепер зима. В героїв цих війна забрала їх життя. Полетять туди, де нічого вже нема. Там, де випалена в попіл їх душа. Тих, кого з нами більше вже нема. І на світлині посмішка така жива. Там, де до землі пішла вже їх труна
2023-07-09 13:57:56
5
0
Інші вірші поета
Діти війни Темні часи Школи зруйновані стіни Я - женщина
Інші поети
ikram tahr
@ikram_tahr
Kim Park Yoon
@_Love_Yourself_
Я
@follower_number_0
Схожі вірші
Всі
"Я буду помнить"
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Я буду помнить о тебе , Когда минутой будет гнусно И одиноко грянет в след Дождь смыв порою мои чувства Я буду помнить о тебе , Когда нагрянет новый вечер И ветер заберёт себе Мои увечены надежды . Я буду помнить, тот момент, Когда тебя со мной не стало Оставив только мокрый цент С того ,что в сердце потеряла Я буду помнить твой уход , Да может быть, тогда слезами Теперь совсем под тихий сон Обняв подушку крепко швами .
43
7
2510
Приходи (RU-UA)
Ай
Черничные пироги, молоко с мёдом. Приходи. Почитаю тебе стихи и раны замажу йодом. Буду исцелять поэтапно все твои трещинки и порезы, даже в твоё заледеневшее сердце, поверь мне, — смело полезу. Повір! Залізу без страху. Без жалю, не боячись. Бо наше розпалене вогнище змушує бути хоч чимось. І тільки не хвилюйся — ми не розчинимось. Ні одне у одному, ні у часі. Мы снова столкнёмся, неспособные противостоять этой связи. Истощенные, но в друг друге, нашедшие дом. Якщо не перше життя, то і не перший том. Не перший різновид мов у моїх віршах. Не найдёшь меня в жизни? Отыщешь во снах. За той дверью, где я нам в пирог добавляю чернику. Приходи. Мне одной без тебя здесь ужасно дико.
42
3
2037