Душі

Анна Топтун

Тихий шепіт швидко стих, І на землі немає більше тих, Хто ходив, співав і так любив. Щастя дарував і просто жив. Душі відірвались назавжди, Туди де з-під ніг пішла земля, І не можна було вже уникнути біди, Бо душі вже свої покинули тіла. В полях, де назад немає вороття. Назавжди тут для них тепер зима. В героїв цих війна забрала їх життя. Полетять туди, де нічого вже нема. Там, де випалена в попіл їх душа. Тих, кого з нами більше вже нема. І на світлині посмішка така жива. Там, де до землі пішла вже їх труна

2023-07-09 13:57:56

Інші вірші поета

Як стати щасливим Мелодія миру Три роки зими Я стану..

Інші поети

Світлана Корнійчук

@svitlana_korniychuk_ehci

Kavya R Smiley

@Kavya_

David Laurent

@ledavdebvs

Схожі вірші

Всі

Дитинство

Ruslana

Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.

12138

Why?

Лунная Лапа

I was alone. I am alone. I will be alone. But why People always lie? I can't hear it Every time! And then They try to come Back. And i Don't understand it. Why?

9099