Душі
Анна Топтун
Тихий шепіт швидко стих, І на землі немає більше тих, Хто ходив, співав і так любив. Щастя дарував і просто жив. Душі відірвались назавжди, Туди де з-під ніг пішла земля, І не можна було вже уникнути біди, Бо душі вже свої покинули тіла. В полях, де назад немає вороття. Назавжди тут для них тепер зима. В героїв цих війна забрала їх життя. Полетять туди, де нічого вже нема. Там, де випалена в попіл їх душа. Тих, кого з нами більше вже нема. І на світлині посмішка така жива. Там, де до землі пішла вже їх труна
2023-07-09 13:57:56
5
0
Інші вірші поета
Три роки зими Сльози дитини Як стати щасливим Щастя в руках
Інші поети
Cara Ebon
@caraebon
Vita Riter
@Vita_Riter
Схожі вірші
Всі
"Hannah"
Jojo Harl
Why would you bully? Was that okay? Nobody helped me, Get out of the way. And i didn't cry. And i didn't lie. I just looked at you. With a fake smile. You could love me. You really could. But you didn't. You left me alone. And then i cried. And then i lied. I left my world, Without any love. Someone will need you. Someone will shout. Listen to the scream. Help the people live. ♡ Inspired by "13 reasons why" Netflix series.
68
6
17227
Дитинство
Ruslana
Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.
71
7
12490