Школи зруйновані стіни
Анна Топтун
Ось стоять школи зруйновані стіни І діти букети несуть до могили. Плаче стоїть молода там дівчина Біля того, чия душа вже злетіла. Кудись далеко забрали її небеса Шукати там спокою і нового життя. Душа не напише простого листа, Жодного не зробить більше дзвінка. Молитва вже не врятує невинне дитя, Яке прийняла до себе холодна земля. Не піде до школи. Її більше нема. Ні дощ, ні сніг не побачить душа. Час зупинився для неї, пішов в забуття. Згорьована мати немає сенсу життя, Бо десь там лежить маленьке дитя, Яке жорстоко забрала вранці війна.
2024-09-10 15:11:30
2
0
Інші вірші поета
Спогади Пекло на землі Век технологий Спасибо
Інші поети
Схожі вірші
Всі
Печаль прячется в словах
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Полны отчаяния слова Достигли й душат вдруг меня Не знаю дальше как мне быть И стоит ли их отпустить Всю грусть ,что прячется внутри Пусть заберёт с собою дни А шоколад утешет впредь Всё горести уйдут под дверь Но чувства ,что живут внутри Не скроешь с время позади Ведь вырвуться с оков груди Их не сдержать нечем увы ... Как не было мне тяжело Я не смогу забить их льдов И холод тот , что тронул весь Согреть не сможет даже лесть...
50
12
4357
Все й одразу
Ай
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
84
2
4491