Хвилина мовчання
Синьо-жовті стяги замайоріли навколо Маленькі, великі на площах і в полі, За кожним із них чиїсь зруйновані долі. Весна тепер просто звичайнеє слово. Коли у небі, на землі і в синьому морі Кров'ю невинних залиті чорні дороги, А голоси благають в Богів допомоги. Просять за тих, хто на чужині і в неволі. Над степом безмежним палають зірки У вогні ті криваві зірки і вдень і вночі, А люди навколо відомі співають пісні Про страждання на Богом даній землі. Земля, де сльози ллють дорослі, й малі Пролунає гімн. Зупиниться світ і весна. Хвилина мовчання і тиша охопить ліса Згадаємо життя, які зруйнувала війна.
2025-03-26 18:50:00
1
0
Схожі вірші
Всі
Я і ніч
Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.
105
8
12369
"Ми усе подолаємо разом..."
«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»
52
3
1680