Хвилина мовчання
Анна Топтун
Синьо-жовті стяги замайоріли навколо Маленькі, великі на площах і в полі, За кожним із них чиїсь зруйновані долі. Весна тепер просто звичайнеє слово. Коли у небі, на землі і в синьому морі Кров'ю невинних залиті чорні дороги, А голоси благають в Богів допомоги. Просять за тих, хто на чужині і в неволі. Над степом безмежним палають зірки У вогні ті криваві зірки і вдень і вночі, А люди навколо відомі співають пісні Про страждання на Богом даній землі. Земля, де сльози ллють дорослі, й малі Пролунає гімн. Зупиниться світ і весна. Хвилина мовчання і тиша охопить ліса Згадаємо життя, які зруйнувала війна.
2025-03-26 18:50:00
1
0
Інші вірші поета
Діти війни Школи зруйновані стіни Стомлені очі Як стати щасливим
Інші поети
Kotik
@VericoKun
Elana
@Elana
Схожі вірші
Всі
Хай буде так
Юлія Богута
«And in my hour of darkness She is standing right in front of me Speaking words of wisdom, "Let it be"» Beatles - Let it be Хай буде так. Прийми своє життя. Прийми негоду, біль і в серці рану. Прийми свою не вічність, як буття. Прийми, що у людей на тебе інші плани. І не кричи, не плач, коли летиш із неба. Земля тверда. Це так. Реальна. Не м'яка. Живи та не шкодуй. Так було треба. Можливо не тобі. Комусь. Чиясь рука. Ти витримав. Стерпів. Усі пройшов дороги. Ти не зламався, ні. Ти просто біг не так. Ти просто падав. Просто вірив богу, І довіряв не тим. Кохав не так. Хай буде так. Прийми, що ти один І залишайся сильним, що б не було далі. Життя лиш мить, в яку стікає плин годин. Лиш зайчик сонячний, ребро медалі. Бо що б не було - ти не вічний, ні. І те що має тут коштовність, там - згорає. Ти помираєш тут. Зникаєш на війні. Та пам'ятай - у смерті щастя аж ніяк немає.
38
4
5116
12
ᴅɪᴀɴᴀ ᴍᴀʏ
А море сліз вже висохло давно. Давно забуті фото й переписки. Я живу неначе у кіно, І це кіно трагедія, не більше.
87
4
9189