Символи болю

Анна Топтун

Драмтеатру зруйновані стіни Дороги навколо з надписом Діти Не забудем страшні ті хвилини Коли він перетворився в руїни Зруйнований дім в центрі Дніпра. Там під завалами померла сім'я, Лиш дитина лишилась жива Тепер вона в цілому світі одна. Символом горя стала дівчина та, Яка в метро на руках тримала дитя Така спокіна, сильна і мовчазна, Коли та ракета страждання несла. Коли лишились тисячі без житла І в будинках нема світла й тепла А в серцях палає лиш мрія одна Щоб залишила нас нарешті війна

2023-05-03 05:49:30

Інші вірші поета

Кат Струна Молитва до Бога Козаків голоси

Інші поети

Lucy

@Lucy_s

Pilat Iuliana

@iulianapilat

Muzalevski

@Muzalevski

Схожі вірші

Всі

"Hannah"

Jojo Harl

Why would you bully? Was that okay? Nobody helped me, Get out of the way. And i didn't cry. And i didn't lie. I just looked at you. With a fake smile. You could love me. You really could. But you didn't. You left me alone. And then i cried. And then i lied. I left my world, Without any love. Someone will need you. Someone will shout. Listen to the scream. Help the people live. ♡ Inspired by "13 reasons why" Netflix series.

15657

Дитинство

Ruslana

Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.

10904