Ніч
Іду у ніч, допоки зорі проводжають у дорогу. Сміється місяць і посміхається вода, Життя іде, і світло пропускає темінь до порогу І одиноко спить червоная, як кров земля. Іду у ніч, в обійми темні і холодні Допоки усі сплять, але вперед іду лиш я, Іду, допоки тут і зараз ще моє "сьогодні", Дорогу бачу лише я та ніч моя. І стежка все петляє в темінь лісу, І ніч гукає за собою вслід, Уже "сьогодні" опуска свою завісу, А темінь лісу стане як холодний міцний лід.
2021-01-04 23:07:37
4
0
Схожі вірші
Всі
Темнота теней ночи ...
Пусто стало без границы Ночь взошла забрав луч дня Темны улицы, как тишины темницы , Освещает только свет одного фонаря ... Покров одеяла ночи вкрыто небо В далеке не страшны мне тени ветвей И не будоражит больше холод ветра , Что касается руками глубины очей ... Бурю льда он не приносит Темнота стала привычна мне Звук сверчков не веет грустью Больше ничего бояться нет... Свет от звёзд полны свеченьем Они стали снов мечты путей Для того , кто вдруг заблудит И поддастся темноте своей ...
44
13
2393
Сумую без тебе
Сумую без тебе, кохана Так важко на серці мені. Приходь ти до мене жадана, Щоночі. Хоча б уві сні. Загляну в кохані я очі, Не йди, прошепчу. Я люблю. Та довгі безсоннії ночі, Вбивають вже душу мою. Прошу я, відкрий моє серце, Ти подихом ніжним своїм. Відчиню заховані дверці, Закриті на сотні замків.
53
39
2408