Ніч
Іду у ніч, допоки зорі проводжають у дорогу. Сміється місяць і посміхається вода, Життя іде, і світло пропускає темінь до порогу І одиноко спить червоная, як кров земля. Іду у ніч, в обійми темні і холодні Допоки усі сплять, але вперед іду лиш я, Іду, допоки тут і зараз ще моє "сьогодні", Дорогу бачу лише я та ніч моя. І стежка все петляє в темінь лісу, І ніч гукає за собою вслід, Уже "сьогодні" опуска свою завісу, А темінь лісу стане як холодний міцний лід.
2021-01-04 23:07:37
4
0
Схожі вірші
Всі
"Ми усе подолаємо разом..."
«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»
52
3
2374
Тишина ночного неба
Полный город одиноких улиц И фонарики вокруг в глазах горят В темноте стен полыхает ветер молча , Сцены шелеста теней играя без конца ... Мнимость разных звёзд по небу Освещает путь ко царству сна Тем , кто в глубине ночи не встретил , Свой покой без тучь мыслей сполна ... Тишиной ночного насладиться неба , Рано или поздно станет легче слов ... Без ответов улетят запреты Давних чувств и всех тревог Звук сверчков дополнит кредом Пейзаж сердца споведь звёзд , Лишь о том , что дни болело От полных будней забот
46
44
3533