Ніч
Іду у ніч, допоки зорі проводжають у дорогу. Сміється місяць і посміхається вода, Життя іде, і світло пропускає темінь до порогу І одиноко спить червоная, як кров земля. Іду у ніч, в обійми темні і холодні Допоки усі сплять, але вперед іду лиш я, Іду, допоки тут і зараз ще моє "сьогодні", Дорогу бачу лише я та ніч моя. І стежка все петляє в темінь лісу, І ніч гукає за собою вслід, Уже "сьогодні" опуска свою завісу, А темінь лісу стане як холодний міцний лід.
2021-01-04 23:07:37
4
0
Схожі вірші
Всі
وردةٌ قبِيحة
و مَا الّذي يجعلُ مصطلحُ الوردة قبِيحة؟ -مَا الّذي تنتظرهُ من وردةٍ واجهت ريَاح عاتية ؛ وتُربة قَاحلة و بتلَاتٍ منهَا قَد ترَاخت أرضًا ، مَا الّذي ستصبحهُ برأيك؟
55
10
3681
"Ми усе подолаємо разом..."
«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»
52
3
2692