Ніч
Іду у ніч, допоки зорі проводжають у дорогу. Сміється місяць і посміхається вода, Життя іде, і світло пропускає темінь до порогу І одиноко спить червоная, як кров земля. Іду у ніч, в обійми темні і холодні Допоки усі сплять, але вперед іду лиш я, Іду, допоки тут і зараз ще моє "сьогодні", Дорогу бачу лише я та ніч моя. І стежка все петляє в темінь лісу, І ніч гукає за собою вслід, Уже "сьогодні" опуска свою завісу, А темінь лісу стане як холодний міцний лід.
2021-01-04 23:07:37
4
0
Схожі вірші
Всі
Намалюю
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
2507
Тишина ночного неба
Полный город одиноких улиц И фонарики вокруг в глазах горят В темноте стен полыхает ветер молча , Сцены шелеста теней играя без конца ... Мнимость разных звёзд по небу Освещает путь ко царству сна Тем , кто в глубине ночи не встретил , Свой покой без тучь мыслей сполна ... Тишиной ночного насладиться неба , Рано или поздно станет легче слов ... Без ответов улетят запреты Давних чувств и всех тревог Звук сверчков дополнит кредом Пейзаж сердца споведь звёзд , Лишь о том , что дни болело От полных будней забот
46
44
3144