Поза світом
Мені розповідала ніч про спокій поза світом, Де не ступала ще страшна людська нога, Де ліс і води ще співають із спекотним літом, Де вільна ти, твоє майбутнє і душа. Вона розказувала як там світить сонце, Яка там тиша, гори, світло і вода, Як там приємно подивитись на живі простори, Як любить місце це вона й зима. Вона так мрійно і спокійно говорила І не змовкала, доки сонце не прийшло, І світло та безмежну втіху породила, Цікавість і любов, допоки сонце не зайшло.
2021-01-05 13:37:22
2
0
Схожі вірші
Всі
Тишина ночного неба
Полный город одиноких улиц И фонарики вокруг в глазах горят В темноте стен полыхает ветер молча , Сцены шелеста теней играя без конца ... Мнимость разных звёзд по небу Освещает путь ко царству сна Тем , кто в глубине ночи не встретил , Свой покой без тучь мыслей сполна ... Тишиной ночного насладиться неба , Рано или поздно станет легче слов ... Без ответов улетят запреты Давних чувств и всех тревог Звук сверчков дополнит кредом Пейзаж сердца споведь звёзд , Лишь о том , что дни болело От полных будней забот
45
44
2142
Намалюю
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
50
13
1407