Загадкові ноти

crazy sugar

Десь там лунають пісні загадкові ноти, А люди зачаровано ідуть на них. Вони все хочуть жити без турботи, А пісня та неначе вабить їх. Вона все каже, їм тут буде краще, Що серце буде вільне, розум чистий. А з тої пісні вибратись все важче, А ліс затягує, а він такий барвистий. Та пісня загадкова, чарівна, казкова А голос чистий, як у струмку вода. Не відпуска та магія, та дивна і шовкова, А в серці лісу... Там живе вона... Та Мавка гарна, в лісі поселилась І подорожніх чарами до себе все гука. Вона з тим голосом із всими веселилась І усе новую любов собі шука. Та пісня гарна, загадково-чиста, Тебе додому не відпустить... Манить... Не покида цей ліс прекрасная нечиста, Все піснею своєю подорожніх ранить...

2020-11-18 21:19:36

8

0

Схожі вірші

Всі

" Вздох неба "

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Я теряю себя , как птица в полете Каждый вздох облегчения , Когда вижу неба закат Мне плохо , когда не дотронуться К твоим обьятьям свободно , Но я знаю, что ты не услышишь , Мой вслип слёз из-за окна ... За глубиной туч темного неба Ранее, чем ты уже вспомнишь И подумаешь, как я скучаю , Скрою всю грусть.тишиной ... Может быть сердца стук угнетает И воздух из лёгких рвется волной Но ритм одной песни будет на память , Тех последних слов ветра холодов ... Пока не угаснет горизонт пламя Последнего огня без тебя , Багры унесут строки мгновенно Без следа раньше тепла ... P.s: Грусть неба скрывает больше чем мы думаем ...✨💫✨ 🎶 Where's My Love ~ SYML 🎶

39

4

2201

Дитинство

Ruslana

Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.

71

5

11167