Любила
Вона любила те вікно в своїй кімнаті, Дивитися на небо і на хмарки пихаті, Любила, як сміялося до неї жовте сонце, Як приліта осіннє листя до неї у віконце. Вона любила темну гірку каву. Без молока, без цукру, щоб просто зігрівало. Вона любила запах спокою, коли читала книгу, Коли виходили герої звідти до неї на хвилину. Вона любила голос, коли сама співала, Коли цікава пісня в кімнаті залунала. Вона любила танець і так було спокійно, Коли у вухах музика, а в кімнаті - мрійно. Вона любила інколи просто помовчати, Коли думки настирливі, її не покидали. Вона дивилась ввечері, як сходить ніч цікава. Дивилась лиш вона, вікно і гаряча кава.
2020-11-15 14:51:25
13
7
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (7)
Анастасія Ковальська
Приємно бачити український контент 😍
Відповісти
2020-11-15 16:40:58
Подобається
crazy sugar
@Анастасія Ковальська а писати його ще приємніше😁
Відповісти
2020-11-15 16:42:48
1
Анастасія Ковальська
@crazy sugar правда 😍
Відповісти
2020-11-15 16:43:47
Подобається
Схожі вірші
Всі
Впізнай себе...
Впізнай себе в моїх словах , Що виливаються в пісні. Ти знову є в моїх віршах . Я їх присвячую тобі. Всі погляди твої ласкаві, Я все змалюю у віршах. Тихенько ,щоб вони не знали До тебе я прийду у снах. Коли у дзеркало поглянеш А там побачиш лиш мене. Знов вірші всі мої згадаеш, І знов впізнаеш там себе. І в день Святого Валентина, Ми стали друзями с тобою. Нехай зупинится хвилина, Я розлучилася з журбою....
43
7
1519
Намалюю
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
1881