Любила
Вона любила те вікно в своїй кімнаті, Дивитися на небо і на хмарки пихаті, Любила, як сміялося до неї жовте сонце, Як приліта осіннє листя до неї у віконце. Вона любила темну гірку каву. Без молока, без цукру, щоб просто зігрівало. Вона любила запах спокою, коли читала книгу, Коли виходили герої звідти до неї на хвилину. Вона любила голос, коли сама співала, Коли цікава пісня в кімнаті залунала. Вона любила танець і так було спокійно, Коли у вухах музика, а в кімнаті - мрійно. Вона любила інколи просто помовчати, Коли думки настирливі, її не покидали. Вона дивилась ввечері, як сходить ніч цікава. Дивилась лиш вона, вікно і гаряча кава.
2020-11-15 14:51:25
13
7
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (7)
Анастасія Ковальська
Приємно бачити український контент 😍
Відповісти
2020-11-15 16:40:58
Подобається
crazy sugar
@Анастасія Ковальська а писати його ще приємніше😁
Відповісти
2020-11-15 16:42:48
1
Анастасія Ковальська
@crazy sugar правда 😍
Відповісти
2020-11-15 16:43:47
Подобається
Схожі вірші
Всі
Тишина ночного неба
Полный город одиноких улиц И фонарики вокруг в глазах горят В темноте стен полыхает ветер молча , Сцены шелеста теней играя без конца ... Мнимость разных звёзд по небу Освещает путь ко царству сна Тем , кто в глубине ночи не встретил , Свой покой без тучь мыслей сполна ... Тишиной ночного насладиться неба , Рано или поздно станет легче слов ... Без ответов улетят запреты Давних чувств и всех тревог Звук сверчков дополнит кредом Пейзаж сердца споведь звёзд , Лишь о том , что дни болело От полных будней забот
46
44
2427
Сумую без тебе
Сумую без тебе, кохана Так важко на серці мені. Приходь ти до мене жадана, Щоночі. Хоча б уві сні. Загляну в кохані я очі, Не йди, прошепчу. Я люблю. Та довгі безсоннії ночі, Вбивають вже душу мою. Прошу я, відкрий моє серце, Ти подихом ніжним своїм. Відчиню заховані дверці, Закриті на сотні замків.
52
39
1593