Любила
Вона любила те вікно в своїй кімнаті, Дивитися на небо і на хмарки пихаті, Любила, як сміялося до неї жовте сонце, Як приліта осіннє листя до неї у віконце. Вона любила темну гірку каву. Без молока, без цукру, щоб просто зігрівало. Вона любила запах спокою, коли читала книгу, Коли виходили герої звідти до неї на хвилину. Вона любила голос, коли сама співала, Коли цікава пісня в кімнаті залунала. Вона любила танець і так було спокійно, Коли у вухах музика, а в кімнаті - мрійно. Вона любила інколи просто помовчати, Коли думки настирливі, її не покидали. Вона дивилась ввечері, як сходить ніч цікава. Дивилась лиш вона, вікно і гаряча кава.
2020-11-15 14:51:25
13
7
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (7)
Анастасія Ковальська
Приємно бачити український контент 😍
Відповісти
2020-11-15 16:40:58
Подобається
crazy sugar
@Анастасія Ковальська а писати його ще приємніше😁
Відповісти
2020-11-15 16:42:48
1
Анастасія Ковальська
@crazy sugar правда 😍
Відповісти
2020-11-15 16:43:47
Подобається
Схожі вірші
Всі
Я тебе по-справжньому кохала...
Я тебе по-справжньому кохала... Так, неначе зовсім не жила. І тобі лиш серце відкривала, Я тебе кохала, як могла. Я тобі всю душу і все серце, Все віддам, ти тільки попроси. Я тебе кохатиму до смерті, Я з тобою навіки і завжди. Я тобі відкрию таємниці, Все, що маю — все віддам тобі. І поля, і чистії криниці, І прекрасний спів тих солов'їв. Я тебе по-справжньому кохала, Весь свій час, я віддала тобі. Я була наївною . Не знала, Що не брешуть тільки солов'ї.
42
15
1317
Тишина ночного неба
Полный город одиноких улиц И фонарики вокруг в глазах горят В темноте стен полыхает ветер молча , Сцены шелеста теней играя без конца ... Мнимость разных звёзд по небу Освещает путь ко царству сна Тем , кто в глубине ночи не встретил , Свой покой без тучь мыслей сполна ... Тишиной ночного насладиться неба , Рано или поздно станет легче слов ... Без ответов улетят запреты Давних чувств и всех тревог Звук сверчков дополнит кредом Пейзаж сердца споведь звёзд , Лишь о том , что дни болело От полных будней забот
46
44
2460