Сліпі
Хтось каже, що ніколи не брехав. Весь такий білий, світлий і пухнастий. Ніколи і гіркого не сказав, Бо він весь такий добрий і прекрасний. А люди бачать ті гнилі серця, Що в інших людях марно процвітають. Махнуть рукою: "Ах, це все зима, І через це у душах холодає." А хтось не вірить солодкому слову, Що мило наш пухнастий говорив. А він піде і скаже: "Той поганець Не вірить, проганя мене. А я ж такий, такий прекрасний!" Ага, а за вікном то, певно, мед іде. А йому вірять, те солодке слово Правдивіше, ніж правди смак Вам гірко? Дивно, я гадала Що вам життя своє хороше... А схоже, аж ніяк. Що ж, укотре розуміє кожен, Потонемо у власній ми брехні. Ніхто не слухає людей, не каже правди, А люди всі навколо... Всі сліпі.
2020-11-13 20:51:50
7
0
Схожі вірші
Всі
Все й одразу
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
84
2
5261
Хай буде так
«And in my hour of darkness She is standing right in front of me Speaking words of wisdom, "Let it be"» Beatles - Let it be Хай буде так. Прийми своє життя. Прийми негоду, біль і в серці рану. Прийми свою не вічність, як буття. Прийми, що у людей на тебе інші плани. І не кричи, не плач, коли летиш із неба. Земля тверда. Це так. Реальна. Не м'яка. Живи та не шкодуй. Так було треба. Можливо не тобі. Комусь. Чиясь рука. Ти витримав. Стерпів. Усі пройшов дороги. Ти не зламався, ні. Ти просто біг не так. Ти просто падав. Просто вірив богу, І довіряв не тим. Кохав не так. Хай буде так. Прийми, що ти один І залишайся сильним, що б не було далі. Життя лиш мить, в яку стікає плин годин. Лиш зайчик сонячний, ребро медалі. Бо що б не було - ти не вічний, ні. І те що має тут коштовність, там - згорає. Ти помираєш тут. Зникаєш на війні. Та пам'ятай - у смерті щастя аж ніяк немає.
38
4
5961