Сліпі
Хтось каже, що ніколи не брехав. Весь такий білий, світлий і пухнастий. Ніколи і гіркого не сказав, Бо він весь такий добрий і прекрасний. А люди бачать ті гнилі серця, Що в інших людях марно процвітають. Махнуть рукою: "Ах, це все зима, І через це у душах холодає." А хтось не вірить солодкому слову, Що мило наш пухнастий говорив. А він піде і скаже: "Той поганець Не вірить, проганя мене. А я ж такий, такий прекрасний!" Ага, а за вікном то, певно, мед іде. А йому вірять, те солодке слово Правдивіше, ніж правди смак Вам гірко? Дивно, я гадала Що вам життя своє хороше... А схоже, аж ніяк. Що ж, укотре розуміє кожен, Потонемо у власній ми брехні. Ніхто не слухає людей, не каже правди, А люди всі навколо... Всі сліпі.
2020-11-13 20:51:50
7
0
Схожі вірші
Всі
Дівчинко
Рятувати старі ідеали немає жодного сенсу, все сведемо до творчості або дикого сексу. Зруйнуємо рамки моральних цінностей, напишимо сотні віршів і загубимось серед вічностей. Наш голос лунатиме і поза нашим життям. Дівчинко, просто тримай мене за руку і віддайся цим почуттям.
101
16
3696
Дитинство
Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.
70
4
10909