Jalousie et Ego
Il n'est que douleur, Personne ne voit Qu'il souffre. Il s'est moqué D'une fille Elle lui a dit : "Je me fiche de toi, De ce que tu penses de moi Je ris de toi Comme tu ris de moi Parce que je sors du classique Et que toi tu y rentres" Admiration pour elle Qui se fiche du jugement, Vénération déguisée En haine, Jaloux. Il connait au fond, Son admiration. Mais il refuse De se montrer; Il serait vulnérable Dans ce monde où Tout est si fragile En précaire équilibre Elle n'est que remords Elle a beau répéter Qu'elle n'a rien à faire De l'avis des autres Ce ne sont que mensonges Elle n'est pas en accord Avec ce qu'elle dit Mais elle ne peut Se dévoiler C'est son armure Ou du moins C'est ce qu'elle croit Elle ne l'aime pas Elle sait Qu'il est toxique Pour elle Mais elle donnerait tout Pour lui plaire Et pourtant, Il n'y a qu'en retour, Une fois insultes Une autre demi rire Comme pour la faire espérer Juste ce qu'il faut. Mais est-ce pour lui Spécialement, Ou à n'importe qui? Tous deux envieux, De cette personne Qui n'est que joie À l'état pur, À ne pas se préoccuper Du monde entier En sachant pertinemment Qu'on ne peut plaire à tous. Rires franches. Sourires par milliers. Elle vit pour elle Et non pour d'autres Indépendante, Libre. ***** Je suis déçu que ça fasse aussi gnangan mais bon...
2020-11-19 14:40:44
5
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
Un_Reve_De_Liberte
mowwwww... Je l'ai aussi passé au présent. Je pense que ça fait mieux.
Відповісти
2020-11-19 17:21:56
Подобається
Схожі вірші
Всі
Все й одразу
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
83
2
3720
Разве сложно сказать...
Много думать слов не хватит Лишь о ком то , кто не рядом Быть со всеми лишь открыткой , Согревая теплым взглядом Каждый день встречая солнце Словно первый луч спасенья Думаешь о всех моментах , Что всплывают вместе светом ... Или множество вопросов На каких нет не единого ответа , К тем , кто был однажды нужен, Став одним твоим мгновеньем Почему ж сейчас нам сложно .. Сказать искренне о чувствах , Как страдать мы все умеем ,, А признать ,что правда любим ? Может быть просто забыли .... Или стали явью сцен сомнений ? Разве сложно хоть глазами Сказать больше ,чем таить в себе ли... Надо больше лишь бояться , Не успеть сказать о главном ... На взаимность зря стараться Ждать когда уйдет шанс бремям ...
53
16
3085