Їжачок - шпичок клубочок.
Невдоволено пихтів,
фиркав, чхав і цокотів.
Щосил вдавати намагався,
що ані трохи не злякався.
Яким сердитим і страшним він може бути,
показав.
Але той, хто його ніс, на погрози Їжачинні,
чомусь зовсім не зважав.
Аж нашорОшив голочки від обурення малий.
Роздратовано шипів.
Коли ж сердитись набридло,
позіхнув і захропів.
Увісні наш Їжачок щось шукав
і кудись біг.
Щось ніяк знайти не міг.
Знову десь смачненьке пахло,
чиїсь чулись голоси...
Їжачок, щоб сон прогнати,
головою потрусив.
Побачив незнайоме місце...
Щоб взнати, де перебував,
він нишком, з попід голочок
дивну оселю оглядав.
Коли ж рішучий Їжачок став
носик з голок вистромляти,
знов його хтось підхопив і,
чомусь, почав... купати.
Лагідно весь бруд змивав з Їжачка
теплий струмочок.
Від насолоди розгортався
чистеньких голочок клубочок.
Свої брудні м'якенькі лапки
нарешті вимив Їжачок.
І задоволено сопів
загорнутий у рушничок.
Обережненько поклали
в дивну світлу чисту нірку.
І під сонячний промінчик
Їжачок підставив спинку.
Грівся. Ніжився.
Та, раптом, аж закляк від здивування,
бо розпочалося
щедре
різноманітне частування.
Куштував щось незнайоме:
солоденькие і смачненьке,
запашненьке і тверденьке.
Жирна рибка - смачна дуже
малий думав - не подужа...
... та на ласинький шматочок
завжди знайдеться куточок.
Їв й наїстися не міг Їжачок,
бо вже давно
ні росинки, ні крихтинки,
у ротику не було.
І, хоч ротик вже болів,
животик їстоньки велів.)
Так накинувся на їжу -
ніхто не міг би зупинити.
Хотів наїстися назавжди
й ніколи вже не зголодніти.
Так і жив наш Їжачок.
Ситно наїдався.
А, як заплющувались очка -
спатоньки вкладався.
Та це - не все. Малюк дізнався,
що є турбота й доброта.
І від нових знань зникала з
його шпИчок гострота.
- За популярністю
- Спочатку нові
- По порядку