Малювання
В темнім Космосі студенім
вогонь-Сонечко гуляє.
Кожен день на нашу Землю
із любовью поглядає.
То яскравий світ земний
його погляд привертає.
Для збереження краси,
теплом м'яко огортає.
Земля ж,
Сонечком зігріта,
дуже любить...
малювати.
І навколо себе все
кольорами прикрашати.
Навіть,
темно-чорний простір,
що до Сонця пролягає,
спромоглась зафарбувати...
Й синім небом називає.
Себе ж вкрила різнобарв'єм,
що не можна охопити.
Шал нестримний кольорів
ніхто невзмозі зупинити.
Земля любить
розмальовки-візерунки
прикрашати.
Створювати неповторність,
вміючи фантазувати.
Захотілось Сонцю,
тАкож, спробувати малювати.
Тільки в Мороці космічнім
ніде фарб яскравих взяти.
Сонцю то - не перешкода.
Взяло, що під рукою мало:
темряви глибоку фарбу...,
й тінню малювати стало.
На ясній земній палітрі
всіма фарбами залитій,
намагалося
буяння кольорів
призупинити.
Упереджено й уважно контур
тінню обрамляло.
Споглядало,
як красиво
тінь між фарбой й світлом грала.
По верхівках гір,
у долах
Сонце променем гуляло.
І морські глибинні води
світлом з тінню розрізало.
Земля на створені картини
з насолодой милувалась.
Несчісленність форм мінливих
на її лиці з'являлась.
Різнобарвний земний світ
Мороку здававсь...
незвичним.
І бажання малювати з'явилось
в Темряви космічній.
І, коли, стомившись за день,
Сонечко лягає спати,
Морок, взявши зірок сяйво,
починає малювати.
30.08.22
2023-02-18 10:20:33
4
2