Байдужість

Вікторія Прохоренко

Все починається з нуля, Великого та жирного. Життя перемеле все, У своєму млині. Все міцно стисне, У своїх руках. Та ти друже мусиш Міцно триматися на хвилі, Інакше просто згинеш. Не брихатиму, Ти все відчуєш на собі: Любов, Спокусу, Зраду і довіру. Та ми з тобою сестрами залишимся до віку. Вінок хтось покладе обом на камінні. А може плюне хтось? Та чи заслужили більшого? А ось життя минає, І день за днем лискти Рука календарня зриває. Рветься душа до бою останнього, А тіло молить про спокій. Не спи, не стій. Байдужість до життя Не прощається ні ким. Ні Богом Ні людьми.

2018-05-30 23:13:16

4

3

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (3)

Вікторія Прохоренко

))))

Відповісти

2021-04-12 13:06:37

Подобається

Сандра Мей

"Інакше просто згинаш" ( Ви мені вибачте якщо я вас образила. Я й сама помилки роблю)

Відповісти

2021-04-13 04:50:08

Подобається

Вікторія Прохоренко

Дякую

Відповісти

2021-04-13 10:31:52

Подобається

Схожі вірші

Всі

Разве сложно сказать...

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Много думать слов не хватит Лишь о ком то , кто не рядом Быть со всеми лишь открыткой , Согревая теплым взглядом Каждый день встречая солнце Словно первый луч спасенья Думаешь о всех моментах , Что всплывают вместе светом ... Или множество вопросов На каких нет не единого ответа , К тем , кто был однажды нужен, Став одним твоим мгновеньем Почему ж сейчас нам сложно .. Сказать искренне о чувствах , Как страдать мы все умеем ,, А признать ,что правда любим ? Может быть просто забыли .... Или стали явью сцен сомнений ? Разве сложно хоть глазами Сказать больше ,чем таить в себе ли... Надо больше лишь бояться , Не успеть сказать о главном ... На взаимность зря стараться Ждать когда уйдет шанс бремям ...

53

16

4002

Хай буде так

Юлія Богута

«And in my hour of darkness She is standing right in front of me Speaking words of wisdom, "Let it be"» Beatles - Let it be Хай буде так. Прийми своє життя. Прийми негоду, біль і в серці рану. Прийми свою не вічність, як буття. Прийми, що у людей на тебе інші плани. І не кричи, не плач, коли летиш із неба. Земля тверда. Це так. Реальна. Не м'яка. Живи та не шкодуй. Так було треба. Можливо не тобі. Комусь. Чиясь рука. Ти витримав. Стерпів. Усі пройшов дороги. Ти не зламався, ні. Ти просто біг не так. Ти просто падав. Просто вірив богу, І довіряв не тим. Кохав не так. Хай буде так. Прийми, що ти один І залишайся сильним, що б не було далі. Життя лиш мить, в яку стікає плин годин. Лиш зайчик сонячний, ребро медалі. Бо що б не було - ти не вічний, ні. І те що має тут коштовність, там - згорає. Ти помираєш тут. Зникаєш на війні. Та пам'ятай - у смерті щастя аж ніяк немає.

38

4

5664