Байдужість

Вікторія Прохоренко

Все починається з нуля, Великого та жирного. Життя перемеле все, У своєму млині. Все міцно стисне, У своїх руках. Та ти друже мусиш Міцно триматися на хвилі, Інакше просто згинеш. Не брихатиму, Ти все відчуєш на собі: Любов, Спокусу, Зраду і довіру. Та ми з тобою сестрами залишимся до віку. Вінок хтось покладе обом на камінні. А може плюне хтось? Та чи заслужили більшого? А ось життя минає, І день за днем лискти Рука календарня зриває. Рветься душа до бою останнього, А тіло молить про спокій. Не спи, не стій. Байдужість до життя Не прощається ні ким. Ні Богом Ні людьми.

2018-05-30 23:13:16

4

3

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (3)

Вікторія Прохоренко

))))

Відповісти

2021-04-12 13:06:37

Подобається

Сандра Мей

"Інакше просто згинаш" ( Ви мені вибачте якщо я вас образила. Я й сама помилки роблю)

Відповісти

2021-04-13 04:50:08

Подобається

Вікторія Прохоренко

Дякую

Відповісти

2021-04-13 10:31:52

Подобається

Схожі вірші

Всі

Все й одразу

Ай

Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.

83

2

3656

Пóдрузі

Asteriya

Ти — моє сонце у похмурі дні, І без тебе всі веселощі будуть чужі. Ти — наче мій рятівник, А я — твій вірний захисник. Не кидай мене у часи сумні, Бо без тебе я буду на дні. Прошу́, ніколи не залишай мене одну, Адже без тебе я точно потону. Хто я без тебе? Напевно, мене просто нема... Розкажу я тобі про все із цього "листа". Постався до цього обережно і слушно, Щоб не подумала ти, що це, може, бездушно. Адже писала я ці рядки довго, І ти не посмій не побачити цього! Ми же ж з тобою змалку завжди були разом, І дружбу нашу не зруйнуєш навіть часом. А ти пам'ятаєш, як на кухні говорили про хлопців? Ми зберігали всі секрети, наче у таємній коробці. Смієшся ти, як завжди, смішно, І не сказати про це буде грішно. Дуже подобаються мені наші розмови, Особливо, коли ти "ламаєш" свої брови. Чудово, коли твоя найкраща подруга — сестра. Адже не залишить в біді ніколи вона. А завжди буде поруч. Навіть якщо сам чорт стоїть ліворуч.

48

12

2320