Пробач
Вікторія Прохоренко
Пробач мені Боже, Бо робила негоже. Пробач мені мамо, Бо не раз від мене серце калатало, Очі сльозами гіркими вмивала, Пробач мені тату та брате, Ваші поради недбало відкидала. Пробач мені світе, Зробила замало. Прошу прощення так щиро, У всіх вас сьогодні- В НЕДІЛЮ ПРОЩЕННУ!!!
2018-02-18 08:33:42
1
0
Інші вірші поета
Дружина Дорога Болить душа Один
Інші поети
Воланд Дарсі
@nikita_rastorguev
rocio
@rocio
Схожі вірші
Всі
Намалюю
Вікторія Тодавчич
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
1844
Мої слова
Ай
Мої слова нічого не варті, але я більше нічого не вмію, Лише нестерпно кохати те, що згодом вб'є усі мої квіти. Те, що загубить мене і все, що я маю, викличе аритмію, Але віддам усього себе й обіцяю, що не буду жаліти. Бо завжди волів проміняти комфорт на більш вартісні речі. Запам'ятав назавжди: жалість до себе породжує лише порожнечу, Якщо життя чогось і навчило, то плести лише проти течії. Мої слова нічого не варті, але лунатимуть в тебе під вечір.
85
0
4054