Самотність
Вікторія Прохоренко
Бувають дні веселі, Бувають і складні. Буває так що повно люду У твоєму домі, Чому ж тоді такий самотній? А інколи ти на одинці, В руках твоїх хустинка, І плачеш безнадійно. Де всі твої знайомі? Чому на має друзів? Даремно ,що потрібна допомога ... Віриш лише Богу, У молитві руки, З надією складаєш. Чому любов не купиш? Часом зїдає безнадія, Бо грошей багато, А щастя ні краплини. Волієш все відати, Лише б щастя розділяти, Кохати, З друзями подорожувати.
2018-02-19 20:48:23
3
0
Інші вірші поета
Один Життя ○А я кохатиму так само Дівчина
Інші поети
Shoon V
@shoon_v
Схожі вірші
Всі
وردةٌ قبِيحة
تُومِي.
و مَا الّذي يجعلُ مصطلحُ الوردة قبِيحة؟ -مَا الّذي تنتظرهُ من وردةٍ واجهت ريَاح عاتية ؛ وتُربة قَاحلة و بتلَاتٍ منهَا قَد ترَاخت أرضًا ، مَا الّذي ستصبحهُ برأيك؟
55
10
2697
"Ми усе подолаємо разом..."
Nadine Tikhonovitch
«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»
52
3
1744