Самотність
Вікторія Прохоренко
Бувають дні веселі, Бувають і складні. Буває так що повно люду У твоєму домі, Чому ж тоді такий самотній? А інколи ти на одинці, В руках твоїх хустинка, І плачеш безнадійно. Де всі твої знайомі? Чому на має друзів? Даремно ,що потрібна допомога ... Віриш лише Богу, У молитві руки, З надією складаєш. Чому любов не купиш? Часом зїдає безнадія, Бо грошей багато, А щастя ні краплини. Волієш все відати, Лише б щастя розділяти, Кохати, З друзями подорожувати.
2018-02-19 20:48:23
3
0
Інші вірші поета
Дім Хаос Коли Дівчина
Інші поети
Ana frança
@ana_franca
Схожі вірші
Всі
Пиріг із медом (UA)
Ай
Крокуй до раю, крокуй до мене. Гаряча кава, пиріг із медом. Або якщо забажаєш — ромашковий чай. Приходь до мене. Будь ласка. Приїжджай. Крокуй до двері, а я у чашку відріжу лимона ломтик. На столі — пиріг із медом, а мені найсолодший твій дотик.
79
19
3824
Все й одразу
Ай
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
84
2
4932