Дівчина
Вікторія Прохоренко
Година була пізня, Тендітна дівчина така мила, Але гаряча, мов жарина. Хоча б торкнутися ... Та що очікує нас разом? Що очікує завтра? Хто я? Що можу віддати У дань красі цієї музи? Вона прекрасна німфа, А я жебрак сучасності, З оголеною душею, І червоними очима! Вже давно не можу спати, Все сняться ці прекрасні чорні очі. Глибокі як море, Бездонні, як прірва. В яку падаю неспинно. А ці ідеальні брови, Вони мої закови! Ким би я став? З нею, Без неї. Чи стояв би поруч? чи це лиш мрія? Тримаю її ніжну біленьку руку, А довге волосся пестить мої губи.
2021-04-13 18:30:04
5
0
Інші вірші поета
Люди Провина Кара Простота
Інші поети
Diana Zhuk
@diana_zhuk_
Схожі вірші
Всі
Не скажу "люблю"
Asteriya
Знаєш, складно Тебе любити й не сказати. Тебе кохати і збрехати, Що зовсім іншого люблю, І що до тебе не прийду. Знаєш, той "інший" мене теплом своїм зігріє. Зачарує і поцілує, А ти сиди там далі сам, І йди назустріч виючим вітрам. Тобі вже більше не скажу своє я болісне "люблю"... А просто відпущу і почуття у собі похороню.
74
13
5674
Я граю лише уві снах...
Nadine Tikhonovitch
Я граю лише уві снах, Гітару, мов тебе, обіймаю, І пісня стара на вустах, Що в серці болем лунає. Я граю лише уві снах, Мелодію, давно що забута, І печаль в блакитних очах — Мій жах і муза, мій смуток. Я граю лише для тебе, Хоч знаю, що плід ти уяви, І біль губить нестерпний — Я гину, а пісня лунає... Я граю мелодію ніжну Та бігти хочеться геть, Як чую солодку я пісню: Вона нагадає про смерть... Бо вона серце зворушить І змусить згадати тебе, Ну нащо грати я мушу І палати мертвим вогнем? Поховавши, я присяглася, Що забута гітара — ось так, Бо пісня для тебе лилася... Я граю лише уві снах...
131
25
4990