Любов

Вікторія Прохоренко

Під водою Ти стоптав мене ногою! Я молилася, Та ти став мрією, Молитвою! Плакала! Швидкою ходою ти ішов дібровою. Стала я тобою. Ти молився, А я прослухала. Не хотіла бачити, чути. Не було ще так мені добре, Як тоді , коли стала я спиною!

2018-07-09 21:25:25

Інші вірші поета

Шукала Кара Сонце освітить Я птах

Інші поети

Йоганн Верес

@Iwan_

Upavshii_Zakat

@Upavshii_Zakat

John Sarah

@Watiri

Схожі вірші

Всі

وردةٌ قبِيحة

تُومِي.

و مَا الّذي يجعلُ مصطلحُ الوردة قبِيحة؟ -مَا الّذي تنتظرهُ من وردةٍ واجهت ريَاح عاتية ؛ وتُربة قَاحلة و بتلَاتٍ منهَا قَد ترَاخت أرضًا ، مَا الّذي ستصبحهُ برأيك؟

3084

Намалюю

Вікторія Тодавчич

Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.

2346