Коли...
Вікторія Прохоренко
Коли душа твоя тримається за волосину, А серце шалено калатає Без упину. Коли біда і горе. Ти візьми за руку і тримай. Головне, ніколи не відпускай.
2020-01-04 16:35:27
14
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Гармонійні рими )🍫☕
Відповісти
2020-01-06 16:05:34
1
Вікторія Прохоренко
@Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;) дякую))
Відповісти
2020-01-06 16:06:59
2
Інші вірші поета
Байдужість Ціна ○А я кохатиму так само Одна згнию
Інші поети
The_Sadistic_Teen X
@The_Sadistic_TeenX
Gray_Raven
@Gray_Raven
_Юпитер_
@_Cuddlies_
Схожі вірші
Всі
Намалюю
Вікторія Тодавчич
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
1909
"Ми усе подолаємо разом..."
Nadine Tikhonovitch
«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»
52
3
1708