Молитва
Вікторія Прохоренко
Я підніму руки в небо, Та не до тягнуся до нього. Я лиш маленька, Та я нещаслива. Схожа на звіра, Якого полювали та не добили. Доля моя рівна та крива. Крову не маю, Серце розбите. Руки до неба складу у молитві.
2018-05-21 20:39:17
4
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
Сандра Мей
"Руки до нема складу в молитві" Може неба?
Відповісти
2021-04-13 04:51:29
Подобається
Інші вірші поета
Чому Кара Шукала Любов
Інші поети
H O P E
@hopeless382
I
@thebee
Схожі вірші
Всі
Тишина ночного неба
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Полный город одиноких улиц И фонарики вокруг в глазах горят В темноте стен полыхает ветер молча , Сцены шелеста теней играя без конца ... Мнимость разных звёзд по небу Освещает путь ко царству сна Тем , кто в глубине ночи не встретил , Свой покой без тучь мыслей сполна ... Тишиной ночного насладиться неба , Рано или поздно станет легче слов ... Без ответов улетят запреты Давних чувств и всех тревог Звук сверчков дополнит кредом Пейзаж сердца споведь звёзд , Лишь о том , что дни болело От полных будней забот
46
44
3506
Я і ніч
Анастасія
Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.
105
8
13257