Квітень
Ти знов ввірвався у моє життя. Знов з карими, блискучими очима. І серце знов моє тремтить, але вже дуже сильно. Я бачу як змінилась поведінка. Як хочеш бути знов близьким. Але я стала розумніша і серце вже пішло на другий план. Потрібно вирішити швидко, сказати так і почуттям віддатись, чи ні сказавши закінчити все. Сказати так чи ні? Та я слабка для вибору такого! Знов хочу жовтень-листопад, щоб у обіймах  твоїх бути. Щоб відчувати те прекрасне почуття. Але минуле треба відпускати, щоб далі біла полоса пішла. Мій вибір та бажання теж моє і я не можу відпустити, але й тебе впустити також ні.
2018-05-30 20:54:59
2
0
Схожі вірші
Всі
Намалюю
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
1951
Неловкость в улыбке рассвета
Застыли на окошке вечерние узоры И снова мокрый дождик под лёгкий ветерочек , Без красок сонный кофе под пару твоих строчек .. Меня лишь согревает тепло твоих улыбок , Что заглушает холод давно проникших смыслов , А завтра снова будет тяжёлый понедельник, Но знаю ,что с тобою не страшен даже вечен , На сердце оставляя хорошим настроеньем , Сначала начиная срок время скоротечен Лишь парой фраз в инете, Мне брошенных с приятным воскресеньем...
39
2
2615