Квітень
Ти знов ввірвався у моє життя. Знов з карими, блискучими очима. І серце знов моє тремтить, але вже дуже сильно. Я бачу як змінилась поведінка. Як хочеш бути знов близьким. Але я стала розумніша і серце вже пішло на другий план. Потрібно вирішити швидко, сказати так і почуттям віддатись, чи ні сказавши закінчити все. Сказати так чи ні? Та я слабка для вибору такого! Знов хочу жовтень-листопад, щоб у обіймах  твоїх бути. Щоб відчувати те прекрасне почуття. Але минуле треба відпускати, щоб далі біла полоса пішла. Мій вибір та бажання теж моє і я не можу відпустити, але й тебе впустити також ні.
2018-05-30 20:54:59
2
0
Схожі вірші
Всі
Намалюю
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
2580
Я і ніч
Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.
105
8
13090