Квітень
Vivion Cree
Ти знов ввірвався у моє життя. Знов з карими, блискучими очима. І серце знов моє тремтить, але вже дуже сильно. Я бачу як змінилась поведінка. Як хочеш бути знов близьким. Але я стала розумніша і серце вже пішло на другий план. Потрібно вирішити швидко, сказати так і почуттям віддатись, чи ні сказавши закінчити все. Сказати так чи ні? Та я слабка для вибору такого! Знов хочу жовтень-листопад, щоб у обіймах  твоїх бути. Щоб відчувати те прекрасне почуття. Але минуле треба відпускати, щоб далі біла полоса пішла. Мій вибір та бажання теж моє і я не можу відпустити, але й тебе впустити також ні.
2018-05-30 20:54:59
2
0
Інші вірші поета
Серпень Вересень-Січень
Інші поети
Sneha Das
@curiousdreamer
Elae Marks
@Elae_Marks
Схожі вірші
Всі
"Ми усе подолаємо разом..."
Nadine Tikhonovitch
«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»
52
3
2609
Намалюю
Вікторія Тодавчич
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
3229