Вересень-Січень
Пробач мій милий, любий мій. За те, що зрадила своїм я почуттям. За те, що піддалася впливу злому та повністю забула, що люблю. Я місяць, два, а може й три була в ілюзії якійсь. Там крига моє серце тихо їла. Зима туди прийшла і відступати не схотіла. Мене забрати повністю хотіла. Покинув ти мене… І цим ту кригу розтопив, яка мене з'їдала. Вогонь в душі ти розпалив, який примусив все згадати.  Як я любила, як тільки і жила тобою. Але навіщо зараз це? Навіщо це?! Тебе не має… Ти пішов… А я люблю і досі маю почуття! Зробити з цим не можу я нічого! Бо то любов, то сильне почуття, воно нізащо не піде так легко…
2018-05-30 20:52:58
0
0
Схожі вірші
Всі
Неловкость в улыбке рассвета
Застыли на окошке вечерние узоры И снова мокрый дождик под лёгкий ветерочек , Без красок сонный кофе под пару твоих строчек .. Меня лишь согревает тепло твоих улыбок , Что заглушает холод давно проникших смыслов , А завтра снова будет тяжёлый понедельник, Но знаю ,что с тобою не страшен даже вечен , На сердце оставляя хорошим настроеньем , Сначала начиная срок время скоротечен Лишь парой фраз в инете, Мне брошенных с приятным воскресеньем...
39
2
2379
Впізнай себе...
Впізнай себе в моїх словах , Що виливаються в пісні. Ти знову є в моїх віршах . Я їх присвячую тобі. Всі погляди твої ласкаві, Я все змалюю у віршах. Тихенько ,щоб вони не знали До тебе я прийду у снах. Коли у дзеркало поглянеш А там побачиш лиш мене. Знов вірші всі мої згадаеш, І знов впізнаеш там себе. І в день Святого Валентина, Ми стали друзями с тобою. Нехай зупинится хвилина, Я розлучилася з журбою....
43
7
1376