Вересень-Січень
Пробач мій милий, любий мій. За те, що зрадила своїм я почуттям. За те, що піддалася впливу злому та повністю забула, що люблю. Я місяць, два, а може й три була в ілюзії якійсь. Там крига моє серце тихо їла. Зима туди прийшла і відступати не схотіла. Мене забрати повністю хотіла. Покинув ти мене… І цим ту кригу розтопив, яка мене з'їдала. Вогонь в душі ти розпалив, який примусив все згадати.  Як я любила, як тільки і жила тобою. Але навіщо зараз це? Навіщо це?! Тебе не має… Ти пішов… А я люблю і досі маю почуття! Зробити з цим не можу я нічого! Бо то любов, то сильне почуття, воно нізащо не піде так легко…
2018-05-30 20:52:58
0
0
Схожі вірші
Всі
У серці...
Я думками завжди з тобою, Ім'я твоє шепочу уві сні. Як добре, що тою любов'ю, Я буду зігріт навесні. Колись я кохався з журбою, Всі враження їй віддавав. Проте, нагороджений долею, У серці тебе я сховав. І швидко темрява зникла, Зростало в моїй душі світло. Так швидко надія розквітла, Прийшло в життя наше літо. Я марю тобою кожну годину, За тебе і щастя своє я віддам. Для мене ти світ, ти - родина, І буду любити наперекір літам.
107
16
10856
"Ми усе подолаємо разом..."
«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»
52
3
2486