Серпень
Знов осінь б'є у наші двері і школа на порозі вже стоїть. Думками вже прощаємося з літом та відпускаємо його на рік. Згадаємо, ми все, що забували: слова, події,  почуття. І погляди,  обійми,  поцілунки. Все те,  що ми збирали все шкільне життя. Чекає далі, нас життя доросле,  назад піти нема шляху. А як же хочеться в минуле повернутись, щоб всі помилки стерти на листку. Я впевнена, що зможемо ми все! В нове життя відкриємо собі дорогу!  Пройдуть роки і пролунає гордо: " Ми все змогли! На повну живемо!"
2018-08-31 22:17:57
3
0
Схожі вірші
Всі
Дівчинко
Рятувати старі ідеали немає жодного сенсу, все сведемо до творчості або дикого сексу. Зруйнуємо рамки моральних цінностей, напишимо сотні віршів і загубимось серед вічностей. Наш голос лунатиме і поза нашим життям. Дівчинко, просто тримай мене за руку і віддайся цим почуттям.
102
16
4017
Дитинство
Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.
71
5
11169