***
Хочеться відчути глибину і відчай, Що переплітає в моїм серці жаль. Мрійництво згубне, це наркотик, Але без нього не обійтись мені нажаль. Під проводом небесних сил, Створити б світ кращий ніж оцей. Небесні землі Разом із земними небесами, Правду повідали б мені. Я всього лиш ниций ледар, Мій шлях йде до пекла Точно не у рай. В принципі всі ми грішні, Але є грішніші від грішних. Рабство це свобода, Коли взмозі вибрати ти кнут, Яким потрібно себе бити. Темрява це світло, Коли є місце більш темніше. Обертати колесо життя потрібно мовчки. Щоб не розпатякати усе святе, Богом дароване тобі. Смерть це всього лиш страх, Перед яким тремтять дорослі. Тому боятися безглуздо! Не можна ж боятися того, Що ти ніколи не робив. На стіні вісить ікона. Поглядом своїм, Вона змушує мене забути, Що я і ще живий. Безглузді ці рядки мої, Призначенні для Бога. Як і життя моє безглузде та дурне. Забутися десь там далеко Було б добре. Але не втікти мені нажаль тепер.
2023-10-16 21:17:38
0
0
Схожі вірші
Всі
Пиріг із медом (UA)
Крокуй до раю, крокуй до мене. Гаряча кава, пиріг із медом. Або якщо забажаєш — ромашковий чай. Приходь до мене. Будь ласка. Приїжджай. Крокуй до двері, а я у чашку відріжу лимона ломтик. На столі — пиріг із медом, а мені найсолодший твій дотик.
79
19
2600
Все й одразу
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
84
2
3874