Два спомини лишилось
Aleksandr Bilogura
(18+)
В кофтині мов капуста Сидиш без макіяжу Але ж така спокуса Тебе стискать в обіймах Така ти рідна... І так мене до тебе тягне... Бляха... Та все тепер вже тільки сон .... Она , была ромашкой С шипами как у розы Я руки в кровь колол Осталась в сердце грёзой В ногах теперь цветов з десяток Но все они чужие мне ....
2021-12-16 14:06:19
5
4
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (4)
Aleksandr Bilogura
@просто веселка дякую )
Відповісти
2021-12-16 14:32:46
1
Агнелия Ива
👏👏👏
Відповісти
2021-12-16 23:50:12
1
Aleksandr Bilogura
@Агнелия Ива дякую )
Відповісти
2021-12-17 00:02:25
Подобається
Інші вірші поета
Шкарпетки "Оте" Прірва З нею...
Інші поети
آرتِمس
@aurora_hae
secret
@secretnoclue
Схожі вірші
Всі
Тишина ночного неба
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Полный город одиноких улиц И фонарики вокруг в глазах горят В темноте стен полыхает ветер молча , Сцены шелеста теней играя без конца ... Мнимость разных звёзд по небу Освещает путь ко царству сна Тем , кто в глубине ночи не встретил , Свой покой без тучь мыслей сполна ... Тишиной ночного насладиться неба , Рано или поздно станет легче слов ... Без ответов улетят запреты Давних чувств и всех тревог Звук сверчков дополнит кредом Пейзаж сердца споведь звёзд , Лишь о том , что дни болело От полных будней забот
46
44
3551
Я і ніч
Анастасія
Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.
105
8
13293