Два спомини лишилось
(18+)
В кофтині мов капуста Сидиш без макіяжу Але ж така спокуса Тебе стискать в обіймах Така ти рідна... І так мене до тебе тягне... Бляха... Та все тепер вже тільки сон .... Она , была ромашкой С шипами как у розы Я руки в кровь колол Осталась в сердце грёзой В ногах теперь цветов з десяток Но все они чужие мне ....
2021-12-16 14:06:19
5
4
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (4)
Aleksandr Bilogura
Відповісти
2021-12-16 14:32:46
1
Агнелия Ива
👏👏👏
Відповісти
2021-12-16 23:50:12
1
Aleksandr Bilogura
Відповісти
2021-12-17 00:02:25
Подобається
Схожі вірші
Всі
Закат декабря
В сердце бьёт в бешенстве пульс, Остановить его нечем й боюсь В груди разгорается тёплый огонь , Что пламенем рушит спокойствие й фантазии снов... В личном пространстве сшибает мосты, Наши глубины сжимая в пути Стали с личной ближе наш мир, Вера в чувство пораждая искры Воля свободы кречит только внутри, Больше не сможет затронуть мыслей синевы, Небо в далёком закате зовёт за собой, Где можно побыть с тишиной лишь одной ... Не стоит тревожить прекрасный момент , Тебя не хватает очень со всем В рассвете остался твой запах кофе с утра, Грусть поглотила весь разум струна, Под холод оттенка вновь декабря , Узоры яркого солнца с собой уводя ...
35
4
1614
I Saw a Dream
I saw a dream, and there were you, And there was coldness in your eyes. I wonder what a kind of true Made you become as cold as ice. And later I looked back to get a sense This empty glance was hellish call of past. It used to be a high and strong defense Against the world, the pain and me at last. You looked at me, and peering in your soul, I felt so lonely, as something vital died. And that is what I fear most of all - That nothing gentle will remain inside. Inside of you. Inside of me as well. And nothing will be said to farewell.
102
15
15769