Два спомини лишилось
Aleksandr Bilogura
(18+)
В кофтині мов капуста Сидиш без макіяжу Але ж така спокуса Тебе стискать в обіймах Така ти рідна... І так мене до тебе тягне... Бляха... Та все тепер вже тільки сон .... Она , была ромашкой С шипами как у розы Я руки в кровь колол Осталась в сердце грёзой В ногах теперь цветов з десяток Но все они чужие мне ....
2021-12-16 14:06:19
5
4
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (4)
Aleksandr Bilogura
@просто веселка дякую )
Відповісти
2021-12-16 14:32:46
1
Агнелия Ива
👏👏👏
Відповісти
2021-12-16 23:50:12
1
Aleksandr Bilogura
@Агнелия Ива дякую )
Відповісти
2021-12-17 00:02:25
Подобається
Інші вірші поета
Без цукру, але з медом Лис Горить і шматує в середині У часопросторі карантину
Інші поети
Emily
@Amaliya_
Nazar Pytsyk
@bez_talanta
Схожі вірші
Всі
"Ми усе подолаємо разом..."
Nadine Tikhonovitch
«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»
52
3
2319
Я тебе по-справжньому кохала...
Вікторія Тодавчич
Я тебе по-справжньому кохала... Так, неначе зовсім не жила. І тобі лиш серце відкривала, Я тебе кохала, як могла. Я тобі всю душу і все серце, Все віддам, ти тільки попроси. Я тебе кохатиму до смерті, Я з тобою навіки і завжди. Я тобі відкрию таємниці, Все, що маю — все віддам тобі. І поля, і чистії криниці, І прекрасний спів тих солов'їв. Я тебе по-справжньому кохала, Весь свій час, я віддала тобі. Я була наївною . Не знала, Що не брешуть тільки солов'ї.
42
15
2030