Людина-коробка

Aleksandr Bilogura

Я покладу в коробку серце У чорну , м'яту з під взуття В таку старезну як метафора оця ... Із рук зітру засохлу кров Сорочку свіжу натягну Сховавши за ґудзиками шрами Щоб жодна з душ не знала правди Із іронічним усміхом скажу: Байдужість - краща перевага !

2022-01-04 11:49:19

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (2)

Олена Терещенко

Надзвичайні образи... Дуже проникливо

Відповісти

2022-01-04 21:49:54

Aleksandr Bilogura

@Олена Терещенко дякую, радий , що мої образи змогли вразити )

Відповісти

2022-01-04 21:53:12

Інші вірші поета

Самострата Неспокій Без цукру, але з медом Я жертва чи мисливець ?

Інші поети

Роберт Муншфэ

@Robert_Munschfer

Eleanor Rigby

@ouvrir_son_coeur

breeze_

@breeze_

Схожі вірші

Всі

Впізнай себе...

Вікторія Тодавчич

Впізнай себе в моїх словах , Що виливаються в пісні. Ти знову є в моїх віршах . Я їх присвячую тобі. Всі погляди твої ласкаві, Я все змалюю у віршах. Тихенько ,щоб вони не знали До тебе я прийду у снах. Коли у дзеркало поглянеш А там побачиш лиш мене. Знов вірші всі мої згадаеш, І знов впізнаеш там себе. І в день Святого Валентина, Ми стали друзями с тобою. Нехай зупинится хвилина, Я розлучилася з журбою....

2593

Мої слова

Ай

Мої слова нічого не варті, але я більше нічого не вмію, Лише нестерпно кохати те, що згодом вб'є усі мої квіти. Те, що загубить мене і все, що я маю, викличе аритмію, Але віддам усього себе й обіцяю, що не буду жаліти. Бо завжди волів проміняти комфорт на більш вартісні речі. Запам'ятав назавжди: жалість до себе породжує лише порожнечу, Якщо життя чогось і навчило, то плести лише проти течії. Мої слова нічого не варті, але лунатимуть в тебе під вечір.

5218