Людина-коробка
Aleksandr Bilogura
Я покладу в коробку серце У чорну , м'яту з під взуття В таку старезну як метафора оця ... Із рук зітру засохлу кров Сорочку свіжу натягну Сховавши за ґудзиками шрами Щоб жодна з душ не знала правди Із іронічним усміхом скажу: Байдужість - краща перевага !
2022-01-04 11:49:19
3
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Олена Терещенко
Надзвичайні образи... Дуже проникливо
Відповісти
2022-01-04 21:49:54
1
Aleksandr Bilogura
@Олена Терещенко дякую, радий , що мої образи змогли вразити )
Відповісти
2022-01-04 21:53:12
1
Інші вірші поета
bellezza naturale Банальна собі осінь У часопросторі карантину Я хочу...
Інші поети
_Sveta_Sveta_
@_Sveta_Sveta_
Схожі вірші
Всі
"Письмо ушедших дней"
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.
43
17
2740
"Ми усе подолаємо разом..."
Nadine Tikhonovitch
«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»
52
3
2357