Нудьга
Aleksandr Bilogura
Пишу я вірш цей від нудьги Суспільством ситий вкрай Мені вже остогидлі ті боги Що пропонують свій сумнівний рай Пишу я вірш цей від нудьги Рятунок бачу проти ночі В кайданах власної тугИ В рядках загострюю я очі Пишу я вірш цей від нудьги Шукаєш натяки про себе ? Почуття мої німі, мов сніг, Який розтане лиш для неї... P.s. Присвячено мої нудьзі, тій , що не дає спокійно спати і змушує до дій.
2020-05-20 18:05:48
8
0
Інші вірші поета
"Оте" Прірва Печиво Сірничок
Інші поети
Uina Ku
@mayor_hija
moody_bear_
@moody_bear_
Схожі вірші
Всі
Разве сложно сказать...
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Много думать слов не хватит Лишь о ком то , кто не рядом Быть со всеми лишь открыткой , Согревая теплым взглядом Каждый день встречая солнце Словно первый луч спасенья Думаешь о всех моментах , Что всплывают вместе светом ... Или множество вопросов На каких нет не единого ответа , К тем , кто был однажды нужен, Став одним твоим мгновеньем Почему ж сейчас нам сложно .. Сказать искренне о чувствах , Как страдать мы все умеем ,, А признать ,что правда любим ? Может быть просто забыли .... Или стали явью сцен сомнений ? Разве сложно хоть глазами Сказать больше ,чем таить в себе ли... Надо больше лишь бояться , Не успеть сказать о главном ... На взаимность зря стараться Ждать когда уйдет шанс бремям ...
53
16
3837
Я тебе по-справжньому кохала...
Вікторія Тодавчич
Я тебе по-справжньому кохала... Так, неначе зовсім не жила. І тобі лиш серце відкривала, Я тебе кохала, як могла. Я тобі всю душу і все серце, Все віддам, ти тільки попроси. Я тебе кохатиму до смерті, Я з тобою навіки і завжди. Я тобі відкрию таємниці, Все, що маю — все віддам тобі. І поля, і чистії криниці, І прекрасний спів тих солов'їв. Я тебе по-справжньому кохала, Весь свій час, я віддала тобі. Я була наївною . Не знала, Що не брешуть тільки солов'ї.
42
15
1914