Нудьга
Aleksandr Bilogura
Пишу я вірш цей від нудьги Суспільством ситий вкрай Мені вже остогидлі ті боги Що пропонують свій сумнівний рай Пишу я вірш цей від нудьги Рятунок бачу проти ночі В кайданах власної тугИ В рядках загострюю я очі Пишу я вірш цей від нудьги Шукаєш натяки про себе ? Почуття мої німі, мов сніг, Який розтане лиш для неї... P.s. Присвячено мої нудьзі, тій , що не дає спокійно спати і змушує до дій.
2020-05-20 18:05:48
8
0
Інші вірші поета
"Оте" Банальна собі осінь Боюсь... Новина
Інші поети
Upavshii_Zakat
@Upavshii_Zakat
Макс Фолс
@pr_mikhailovich
AnnaMary
@AnnaMary_
Схожі вірші
Всі
Моє диво
Фαйղα Եօթթí #AР #FN
А на дворі лив дощ мов із відра, Гуляючи по вулиці рідненькій. Побачила в болоті кошеня, На мене так дивилося сумненько. Чомусь у серці так затріпотіло, Подумала забрати в дім собі, Дістала з бруду, воно муркотіло, Співаючи дорогою пісні. Ось так у мене і з'явилось диво, Мій друг пухнастий, любе кошеня. Історія насправді ця правдива, А на дворі лив дощ, мов із відра... *** У співавторстві з прекрасною Вікторією Тодавчич https://www.surgebook.com/_victoria_todavchich_ За допомогою проекту https://www.surgebook.com/weird_owl/book/proekt-pishem-sovmestno
46
5
1447
Я і ніч
Анастасія
Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.
105
8
12437