Нудьга
Пишу я вірш цей від нудьги Суспільством ситий вкрай Мені вже остогидлі ті боги Що пропонують свій сумнівний рай Пишу я вірш цей від нудьги Рятунок бачу проти ночі В кайданах власної тугИ В рядках загострюю я очі Пишу я вірш цей від нудьги Шукаєш натяки про себе ? Почуття мої німі, мов сніг, Який розтане лиш для неї... P.s. Присвячено мої нудьзі, тій , що не дає спокійно спати і змушує до дій.
2020-05-20 18:05:48
8
0
Схожі вірші
Всі
У серці...
Я думками завжди з тобою, Ім'я твоє шепочу уві сні. Як добре, що тою любов'ю, Я буду зігріт навесні. Колись я кохався з журбою, Всі враження їй віддавав. Проте, нагороджений долею, У серці тебе я сховав. І швидко темрява зникла, Зростало в моїй душі світло. Так швидко надія розквітла, Прийшло в життя наше літо. Я марю тобою кожну годину, За тебе і щастя своє я віддам. Для мене ти світ, ти - родина, І буду любити наперекір літам.
107
16
9709
Все й одразу
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
84
2
4036