Нудьга
Пишу я вірш цей від нудьги Суспільством ситий вкрай Мені вже остогидлі ті боги Що пропонують свій сумнівний рай Пишу я вірш цей від нудьги Рятунок бачу проти ночі В кайданах власної тугИ В рядках загострюю я очі Пишу я вірш цей від нудьги Шукаєш натяки про себе ? Почуття мої німі, мов сніг, Який розтане лиш для неї... P.s. Присвячено мої нудьзі, тій , що не дає спокійно спати і змушує до дій.
2020-05-20 18:05:48
8
0
Схожі вірші
Всі
Намалюю
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
2725
"Я буду помнить"
Я буду помнить о тебе , Когда минутой будет гнусно И одиноко грянет в след Дождь смыв порою мои чувства Я буду помнить о тебе , Когда нагрянет новый вечер И ветер заберёт себе Мои увечены надежды . Я буду помнить, тот момент, Когда тебя со мной не стало Оставив только мокрый цент С того ,что в сердце потеряла Я буду помнить твой уход , Да может быть, тогда слезами Теперь совсем под тихий сон Обняв подушку крепко швами .
43
7
2467