Вільна мелодія
Самотній піаніст. Служитель власної він музи, Бажає грати лиш для себе, Ніхто не заперечить йому цієї насолоди. Коли у шибку дощ акомпонує Самотній піаніст Переберає клавіші тонкими пальцями Струни його серце, Мелодія подих Божиий, Він не поділяє світ на чорне і біле Зараз він і є світ Почуття ринуть, як злива Що за вікном шумить... Самотній піаніст. Він є єдиний, він є у цей лише момент Німий Говорять пальці, а не він, Останні краплі й стукіт клавіш, Подих. Кінець. Закриває інструмент, Йде. P.S. Моїм знайомим музикантам. Сам не вмію грати, надихаюсь Вашим виконанням.
2020-05-20 18:13:40
6
0
Схожі вірші
Всі
Намалюю
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
2979
Темнота теней ночи ...
Пусто стало без границы Ночь взошла забрав луч дня Темны улицы, как тишины темницы , Освещает только свет одного фонаря ... Покров одеяла ночи вкрыто небо В далеке не страшны мне тени ветвей И не будоражит больше холод ветра , Что касается руками глубины очей ... Бурю льда он не приносит Темнота стала привычна мне Звук сверчков не веет грустью Больше ничего бояться нет... Свет от звёзд полны свеченьем Они стали снов мечты путей Для того , кто вдруг заблудит И поддастся темноте своей ...
44
13
2502