Самострата

Aleksandr Bilogura

Гризе мене паскудна скука Вона ще та вредлива сука Приходить в парі із печаллю І душу мою жалле й жалле... В пітьмі нічній шукаю сховок І де ж мій білий кролик ? Який покаже шлях в нору Бо від тяжкого смутку мру... На руках бринчать кайданки З'їла серце сумна панянка Свідомість витяга гаспид Уся плоть в земнім огні кипить... Глибоку в собі рию яму Язик мій без кісток - лопата Ця бісова, нудотна скука... Причина Самострати.

2020-12-08 10:51:48

Інші вірші поета

Два спомини лишилось Прірва Я усмішку приклею Орієнтир

Інші поети

Hannah

@hananahQbanna

Татьяна Сидоренко

@tatv309

Віктор Алексєєв

@alekseevuk

Схожі вірші

Всі

ᴅɪᴀɴᴀ ᴍᴀʏ

А море сліз вже висохло давно. Давно забуті фото й переписки. Я живу неначе у кіно, І це кіно трагедія, не більше.

8817

Приходи (RU-UA)

Ай

Черничные пироги, молоко с мёдом. Приходи. Почитаю тебе стихи и раны замажу йодом. Буду исцелять поэтапно все твои трещинки и порезы, даже в твоё заледеневшее сердце, поверь мне, — смело полезу. Повір! Залізу без страху. Без жалю, не боячись. Бо наше розпалене вогнище змушує бути хоч чимось. І тільки не хвилюйся — ми не розчинимось. Ні одне у одному, ні у часі. Мы снова столкнёмся, неспособные противостоять этой связи. Истощенные, но в друг друге, нашедшие дом. Якщо не перше життя, то і не перший том. Не перший різновид мов у моїх віршах. Не найдёшь меня в жизни? Отыщешь во снах. За той дверью, где я нам в пирог добавляю чернику. Приходи. Мне одной без тебя здесь ужасно дико.

1116