Начерк
Пишу , коли сумую, Коли зубами вп'ялась туга Коли, кипить смердюча дума У мозку. До кісток. А в серці біс сидить ґвалтує Бажає душу очорнить. Хрумтять вже мої груди Мов дрова в ржавій грубі Хай все до тла в мені згорить... Щоб наче фенікс жовто-бурий - Душа повстане з мертвотуги І взлетить...
2021-05-17 18:53:25
5
0
Схожі вірші
Всі
وردةٌ قبِيحة
و مَا الّذي يجعلُ مصطلحُ الوردة قبِيحة؟ -مَا الّذي تنتظرهُ من وردةٍ واجهت ريَاح عاتية ؛ وتُربة قَاحلة و بتلَاتٍ منهَا قَد ترَاخت أرضًا ، مَا الّذي ستصبحهُ برأيك؟
55
10
2480
I Saw a Dream
I saw a dream, and there were you, And there was coldness in your eyes. I wonder what a kind of true Made you become as cold as ice. And later I looked back to get a sense This empty glance was hellish call of past. It used to be a high and strong defense Against the world, the pain and me at last. You looked at me, and peering in your soul, I felt so lonely, as something vital died. And that is what I fear most of all - That nothing gentle will remain inside. Inside of you. Inside of me as well. And nothing will be said to farewell.
102
15
15584