Останнє послання

Aleksandr Bilogura

Так. Ти снишся мені. Так. Іноді за тобою скучаю. Однак , ти лише спомин, Привид загубленого кохання Лілея моїх наївних мрій, Чий образ ще довго мерехтітиме перед очима... Згубила мене. Але я сподіваюсь ти будеш щаслива, сповнена мрій Бо ти отримала все , що так хотіла Свободу і себе Не моя , моя мила ... Нехай світанок твого дня принесе тобі бажане тепло А мені спокій "Цілую тебе останнім рядком"

2022-02-21 10:42:48

6

4

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (4)

Aleksandr Bilogura

@Олена Терещенко дякую за теплі слова )

Відповісти

2022-02-21 15:31:23

1

просто веселка

Це МАКСИМАЛЬНО прекрасно ✨

Відповісти

2022-02-22 14:30:48

1

Aleksandr Bilogura

@просто веселка дякую , дуже приємно )

Відповісти

2022-02-22 15:16:36

1

Схожі вірші

Всі

Тени собственного сердца ...

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Глубокой ночью в тишине , Как млечные пути горели свечи Их огонек горел во тьме Скрывая тайны сердца человечьи Тенями прошлого унося яркий свет, На языке горело пламя вспоминания Из памяти оствавив только след Потухших пепла чувств одного созерцания .. И лишь полны отчаяния глаза Остались морем слёзного раскаяния .. Об том ,что не забудешь некогда Ошибки сделанных ,когда то лишь случайностью ... Прекрасных звёзд на небе уголков, Когда хотелось быть ранимым Сломать себя от бури горечи долгов, Которых прятал от своих любимых И каждый вздох ,что вдруг не смог, Раскрыть все страхи угнетения В тени ночей под всхлип с дождём Укрыв опять себя жалким замком мгновения. 🎶🎧🎶 💫Demons ~Alec Benjamin 🖤

39

9

2061

"Ми усе подолаємо разом..."

Nadine Tikhonovitch

«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»

52

3

2402