Я жертва чи мисливець ?
Я жертва чи мисливець ? В пітьмі нічній іду Я дурень чи сміливець ? Своєї смерті не діжду Скрип дерев і хвої запах Совиний гук і звіра вий Шукаю по хижацьких лапах Де побратим загинув мій Відкинув сумнів свій і жаль Знайшов я вовчі каземати В руці твердій холодна сталь Ну що , готовий вмерти, брате ? Не вберіг тебе, пробач Вловив я погляд сіромахи Відчув у серці плач Невинний, рідний бідолаха... Вовкун враз виліз із печери Нещасний спокую шукач Не бачить він в мені вечері І хто для кого тут палач ? Я жертва чи мисливець ? Я мушу рідну кров пролить Я дурень чи сміливець ? Нікому я не дам цього зробить Мій брат у вовчій шкурі Покірно голову схилив Зробив я замах , другий І сам від горя я завив...
2020-05-20 09:41:57
12
6
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (6)
Aleksandr Bilogura
@Наян Коваль помітив ) радо продовжу ознайомлення з Вашою творчістю ) Все ж ,комусь треба писати і сумні вірші )
Відповісти
2020-08-22 19:59:09
1
Наян Коваль
@Aleksandr Bilogura не ми такі, життя таке😁😅
Відповісти
2020-08-22 20:00:19
1
Aleksandr Bilogura
@Наян Коваль це точно 😌
Відповісти
2020-08-22 20:01:02
1
Схожі вірші
Всі
I Saw a Dream
I saw a dream, and there were you, And there was coldness in your eyes. I wonder what a kind of true Made you become as cold as ice. And later I looked back to get a sense This empty glance was hellish call of past. It used to be a high and strong defense Against the world, the pain and me at last. You looked at me, and peering in your soul, I felt so lonely, as something vital died. And that is what I fear most of all - That nothing gentle will remain inside. Inside of you. Inside of me as well. And nothing will be said to farewell.
102
15
16535
Тени собственного сердца ...
Глубокой ночью в тишине , Как млечные пути горели свечи Их огонек горел во тьме Скрывая тайны сердца человечьи Тенями прошлого унося яркий свет, На языке горело пламя вспоминания Из памяти оствавив только след Потухших пепла чувств одного созерцания .. И лишь полны отчаяния глаза Остались морем слёзного раскаяния .. Об том ,что не забудешь некогда Ошибки сделанных ,когда то лишь случайностью ... Прекрасных звёзд на небе уголков, Когда хотелось быть ранимым Сломать себя от бури горечи долгов, Которых прятал от своих любимых И каждый вздох ,что вдруг не смог, Раскрыть все страхи угнетения В тени ночей под всхлип с дождём Укрыв опять себя жалким замком мгновения. 🎶🎧🎶 💫Demons ~Alec Benjamin 🖤
39
9
1629