...
Ми стояли в кукурудзі : Ти в напрузі, я в напрузі. В бур'янах росли волошки, Ми мурликали як кошки. Де вже ж взявся той Петро - Уж не знає тут ніхто. Щоб напругу тую зняти, Поцілунків не достатньо. Стало вже усе серйозно, Руки лапають курйозно, Перший стогін з уст злітає Тут Петро до нас влітає. Зрозуміло, що нікуди вже подітися від люду. Починаю я сміятись, Та Петру брехню втирати. Мов, прийшла я в кукурудзу, наламати качанів, Та зустріла я тут Гудзу і тепер удвох стоїм. Бо згадала, що у липні ще немає качанів, То ж ми підемо до млину, наберемо там муки. Я бігом по кукурудзі, через всі ті бур'яни, Полетіла геть відтуди, Ще й пройшлась по кропиві. Із волосся реп' яхи Я чесала зо дня три. Ось такі ото були Романтичні вечори.
2020-02-08 17:44:46
2
0
Схожі вірші
Всі
Я отпущу с временем дальше ...
Так было нужно , я это лишь знаю Ты ушёл как ветра свежости дым Оставив на прощание " прости ", Забрав с собою частичку души Я больше об этом перестала плакать , И начала двигаться дальше забыв Хоть было то лето яркости сладко , Но больше не стану также любить , Хоть постоянно всплывают твои лести фразы , Что мучали глубоко теплотою внутри, Я отпущу с временем дальше И буду двигаться без лишней слёзы, Я не веню тебя за такое решение И понимаю почему было так , Но время летит незаметно Ничего не оставив с собою забрав ...
44
9
3420
Не скажу "люблю"
Знаєш, складно Тебе любити й не сказати. Тебе кохати і збрехати, Що зовсім іншого люблю, І що до тебе не прийду. Знаєш, той "інший" мене теплом своїм зігріє. Зачарує і поцілує, А ти сиди там далі сам, І йди назустріч виючим вітрам. Тобі вже більше не скажу своє я болісне "люблю"... А просто відпущу і почуття у собі похороню.
74
14
6175