...
Ми стояли в кукурудзі : Ти в напрузі, я в напрузі. В бур'янах росли волошки, Ми мурликали як кошки. Де вже ж взявся той Петро - Уж не знає тут ніхто. Щоб напругу тую зняти, Поцілунків не достатньо. Стало вже усе серйозно, Руки лапають курйозно, Перший стогін з уст злітає Тут Петро до нас влітає. Зрозуміло, що нікуди вже подітися від люду. Починаю я сміятись, Та Петру брехню втирати. Мов, прийшла я в кукурудзу, наламати качанів, Та зустріла я тут Гудзу і тепер удвох стоїм. Бо згадала, що у липні ще немає качанів, То ж ми підемо до млину, наберемо там муки. Я бігом по кукурудзі, через всі ті бур'яни, Полетіла геть відтуди, Ще й пройшлась по кропиві. Із волосся реп' яхи Я чесала зо дня три. Ось такі ото були Романтичні вечори.
2020-02-08 17:44:46
2
0
Схожі вірші
Всі
У серці...
Я думками завжди з тобою, Ім'я твоє шепочу уві сні. Як добре, що тою любов'ю, Я буду зігріт навесні. Колись я кохався з журбою, Всі враження їй віддавав. Проте, нагороджений долею, У серці тебе я сховав. І швидко темрява зникла, Зростало в моїй душі світло. Так швидко надія розквітла, Прийшло в життя наше літо. Я марю тобою кожну годину, За тебе і щастя своє я віддам. Для мене ти світ, ти - родина, І буду любити наперекір літам.
109
16
9323
Приходи (RU-UA)
Черничные пироги, молоко с мёдом. Приходи. Почитаю тебе стихи и раны замажу йодом. Буду исцелять поэтапно все твои трещинки и порезы, даже в твоё заледеневшее сердце, поверь мне, — смело полезу. Повір! Залізу без страху. Без жалю, не боячись. Бо наше розпалене вогнище змушує бути хоч чимось. І тільки не хвилюйся — ми не розчинимось. Ні одне у одному, ні у часі. Мы снова столкнёмся, неспособные противостоять этой связи. Истощенные, но в друг друге, нашедшие дом. Якщо не перше життя, то і не перший том. Не перший різновид мов у моїх віршах. Не найдёшь меня в жизни? Отыщешь во снах. За той дверью, где я нам в пирог добавляю чернику. Приходи. Мне одной без тебя здесь ужасно дико.
42
3
1042