...
Розкажіть мені про кохання, Про це світле, неземне почуття. Я там чула, що воно буває Лиш одне та на все життя. Я зізнаюсь вам чесно : Вже забула про це відчуття. Ніби чорним мереживом, Обплело мене забуття. Не згадаю я нині Ні очей, ані слів. Лиш залишились миті У моїй голові. Опишіть його гаслом, Мов, кохання - то є сенс буття. І нехай, не повірю я зараз, Та, можливо, колись Ще я знову згадаю про це почуття.
2020-02-03 19:52:22
4
0
Схожі вірші
Всі
12
А море сліз вже висохло давно. Давно забуті фото й переписки. Я живу неначе у кіно, І це кіно трагедія, не більше.
87
4
8670
Намалюю
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
1666