Колискова моєї душі
В колисковій моєї душі Тихо сплять у печалі струмки І жорстокості темпу життя. Хочу стати я вільною птицею, Полетіти в далекі края. Але тихо клекочуть лелеки, Ти не птиця, ти вовча душа. Ні, я не хочу вбивати, Напиватися кров'ю буття. Мені лиш хочеться політати І відчути вільність життя. У закритій кімнаті Я і моя "вільна" душа. Вона мусить чекати І сидіти в кайданах буття. Тихо, тихо в моїй душі, Не співають у ній солов' ї. Тільки вітер гуляє по пустинній землі.
2019-04-15 18:34:53
2
0
Схожі вірші
Всі
"Письмо ушедших дней"
Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.
43
17
1973
Я тебе по-справжньому кохала...
Я тебе по-справжньому кохала... Так, неначе зовсім не жила. І тобі лиш серце відкривала, Я тебе кохала, як могла. Я тобі всю душу і все серце, Все віддам, ти тільки попроси. Я тебе кохатиму до смерті, Я з тобою навіки і завжди. Я тобі відкрию таємниці, Все, що маю — все віддам тобі. І поля, і чистії криниці, І прекрасний спів тих солов'їв. Я тебе по-справжньому кохала, Весь свій час, я віддала тобі. Я була наївною . Не знала, Що не брешуть тільки солов'ї.
42
15
1485