...
Іноді, так хочеться почути подих вітру. Іноді, так хочеться забути всі слова. Ти пам'ятаєш наш останній вечір? Душа розгублена, забута і чужа. Троянд колючка загнена в серця. Я не несла тобі прощальних квітів. Я не палила сонцем колоса. Я не лягла до ніг твоїх як листя, Опавших осінню в садах. І не врятують нас з тобою зірки, І не полине серце в небеса. Про нас з тобою залишився тільки спогад квітів. Зiв'ялих квітів у моїх думках.
2019-01-10 16:44:33
2
0
Схожі вірші
Всі
"Ми усе подолаємо разом..."
«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»
52
3
2355
Не скажу "люблю"
Знаєш, складно Тебе любити й не сказати. Тебе кохати і збрехати, Що зовсім іншого люблю, І що до тебе не прийду. Знаєш, той "інший" мене теплом своїм зігріє. Зачарує і поцілує, А ти сиди там далі сам, І йди назустріч виючим вітрам. Тобі вже більше не скажу своє я болісне "люблю"... А просто відпущу і почуття у собі похороню.
74
14
6474