Чужа дружина
Її волосся ніжно пестив вітер, А у очах шуміло синє море, Її краса у сотнях літер І в водночас його горе. Така ніжна і привітна, Така блИзька і далека, Вона як мрія заповітня, Нездійсненна і не лЕгка. Скільки раз проходив поруч, Скільки раз хотів обняти, Мало все не зруйнував власноруч, Треба все це заховати. Не буде дрУга він втрачати, Не буде нА ньому провина, Прийдеться серцю замовчати, Бо вона - чужа дружина. 03.12.20
2020-12-03 22:22:17
12
6
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (6)
Яна Войвич
@➒ ➊ ➊ О, так. Полюбляю писати пізнім вечером, деколи й о другій ночі... "Місто спить, ніч укрила його своїм пледом..." ой..мене знову понесло не туди. Про що там я... ох так, ваше порівняння з вином дуже доречні. Це і як зазирнути в минуле, оцінити свої вчинки та зрозуміти, що зараз вчинила б інакше.
Відповісти
2020-12-04 18:17:29
1
Nadine Tikhonovitch
Краще *в очах....)))) Так навіть правильно)
Відповісти
2020-12-05 19:10:31
1
Яна Войвич
@Nadine Tikhonovitch дякую, матиму на замітку))
Відповісти
2020-12-05 19:12:56
Подобається
Схожі вірші
Всі
У серці...
Я думками завжди з тобою, Ім'я твоє шепочу уві сні. Як добре, що тою любов'ю, Я буду зігріт навесні. Колись я кохався з журбою, Всі враження їй віддавав. Проте, нагороджений долею, У серці тебе я сховав. І швидко темрява зникла, Зростало в моїй душі світло. Так швидко надія розквітла, Прийшло в життя наше літо. Я марю тобою кожну годину, За тебе і щастя своє я віддам. Для мене ти світ, ти - родина, І буду любити наперекір літам.
109
16
9428
Твої долоні
Одного разу, я опинюся в твоему полоні, де назавжди сплетуться наші долоні, де у солодкому танці зійдуться дві долі, чиї серця закохаются з власної волі. Бо справжня любов – вона у свободі, вибір за вами: ви палкі чи холодні? А я немов танцую з тобою на льоді і з власноі волі віддаюся у твої долоні.
74
1
3757