Чужа дружина
Яна Войвич
Її волосся ніжно пестив вітер, А у очах шуміло синє море, Її краса у сотнях літер І в водночас його горе. Така ніжна і привітна, Така блИзька і далека, Вона як мрія заповітня, Нездійсненна і не лЕгка. Скільки раз проходив поруч, Скільки раз хотів обняти, Мало все не зруйнував власноруч, Треба все це заховати. Не буде дрУга він втрачати, Не буде нА ньому провина, Прийдеться серцю замовчати, Бо вона - чужа дружина. 03.12.20
2020-12-03 22:22:17
12
6
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (6)
Яна Войвич
@➒ ➊ ➊ О, так. Полюбляю писати пізнім вечером, деколи й о другій ночі... "Місто спить, ніч укрила його своїм пледом..." ой..мене знову понесло не туди. Про що там я... ох так, ваше порівняння з вином дуже доречні. Це і як зазирнути в минуле, оцінити свої вчинки та зрозуміти, що зараз вчинила б інакше.
Відповісти
2020-12-04 18:17:29
1
Nadine Tikhonovitch
Краще *в очах....)))) Так навіть правильно)
Відповісти
2020-12-05 19:10:31
1
Яна Войвич
@Nadine Tikhonovitch дякую, матиму на замітку))
Відповісти
2020-12-05 19:12:56
Подобається
Інші вірші поета
"Біль" Секрет " Що таке щастя? " " Відстань "
Інші поети
Rawan
@Rawan_1412
Ann Hensel
@d0ntvv0rry
Схожі вірші
Всі
12
ᴅɪᴀɴᴀ ᴍᴀʏ
А море сліз вже висохло давно. Давно забуті фото й переписки. Я живу неначе у кіно, І це кіно трагедія, не більше.
87
4
8717
Я тебе по-справжньому кохала...
Вікторія Тодавчич
Я тебе по-справжньому кохала... Так, неначе зовсім не жила. І тобі лиш серце відкривала, Я тебе кохала, як могла. Я тобі всю душу і все серце, Все віддам, ти тільки попроси. Я тебе кохатиму до смерті, Я з тобою навіки і завжди. Я тобі відкрию таємниці, Все, що маю — все віддам тобі. І поля, і чистії криниці, І прекрасний спів тих солов'їв. Я тебе по-справжньому кохала, Весь свій час, я віддала тобі. Я була наївною . Не знала, Що не брешуть тільки солов'ї.
42
15
1270