Дякую..
Хочеться сказать спасибі, Спасибі Богу, що живу, Що весною у садибі, Поселив Він доленьку мою. З'явилася на світ як диво, Одне дівча серед синів, І зростала терпеливо, Та калина серед ясенів. В житті бували вітри буйні, А часом і дощ, і злива, Та тягнялись ручки чуйні, До тих книг, які любила. Кращі спогади з дитинства, Дала мені людина, Руки сповнені блаженства, "Бабусю, я була щаслива!" Як відлітають в вирій журавлі, Та змінюються пори року, Як все проходить у житті, Не встигнувши зробити й кроку. Та все ж, дякую, що маю, Сумну і радісну я днину, І тільки Господа благаю, Щоб мене Він не покинув. Бо ж ще стільки різних планів, І нових, незвіданих доріг, Як в полотні нитки міцно зіткані, Хочу, щоб рідних моїх Він беріг. 08.08.20
2020-08-09 10:30:48
9
4
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (4)
Яна Войвич
@Анатолій Івасик Своє, справжнє))
Відповісти
2020-08-09 19:04:35
Подобається
Анатолій Івасик
)))ТАк=так
Відповісти
2020-08-09 19:16:44
Подобається
Яна Войвич
це трішки біографічне)
Відповісти
2020-11-30 15:04:07
Подобається
Схожі вірші
Всі
Я і ніч
Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.
105
8
12437
Я отпущу с временем дальше ...
Так было нужно , я это лишь знаю Ты ушёл как ветра свежости дым Оставив на прощание " прости ", Забрав с собою частичку души Я больше об этом перестала плакать , И начала двигаться дальше забыв Хоть было то лето яркости сладко , Но больше не стану также любить , Хоть постоянно всплывают твои лести фразы , Что мучали глубоко теплотою внутри, Я отпущу с временем дальше И буду двигаться без лишней слёзы, Я не веню тебя за такое решение И понимаю почему было так , Но время летит незаметно Ничего не оставив с собою забрав ...
44
9
2848