" Навіки "
Ти пам'ятаєш парк, цей шелест листя, І ми в нім такі закохані ідем, Нічні вогні старого міста, Неначе відблиск діадем. А ще, здавалося б, не так давно, Ми тільки друзями були. Все закрутилось, ніби як в кіно, Почуття нових відтінків набули. Тепер мене ти за руку ведеш, Тепер й навіки я твоя дружина, Якщо в житті раптово ти впадеш, Тебе підтримає твоя єдина. Мій сум і біль ти забереш і розвієш, На те місце посадиш ніжнії квіти, Обнімеш мене і щастю радієш, Що ростуть в нас чудовії діти! Яна Войвич 02.07.20
2020-07-02 09:14:12
18
10
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (10)
Radianta
Як ніжно і чарівно 💓😊
Відповісти
2020-07-13 21:53:12
1
Яна Войвич
@Radianta Це моєму чоловікові🥰
Відповісти
2020-07-13 22:00:42
1
Radianta
@Яна Войвич Ух ти 😄
Відповісти
2020-07-13 22:01:05
1
Схожі вірші
Всі
Впізнай себе...
Впізнай себе в моїх словах , Що виливаються в пісні. Ти знову є в моїх віршах . Я їх присвячую тобі. Всі погляди твої ласкаві, Я все змалюю у віршах. Тихенько ,щоб вони не знали До тебе я прийду у снах. Коли у дзеркало поглянеш А там побачиш лиш мене. Знов вірші всі мої згадаеш, І знов впізнаеш там себе. І в день Святого Валентина, Ми стали друзями с тобою. Нехай зупинится хвилина, Я розлучилася з журбою....
43
7
2015
Я отпущу с временем дальше ...
Так было нужно , я это лишь знаю Ты ушёл как ветра свежости дым Оставив на прощание " прости ", Забрав с собою частичку души Я больше об этом перестала плакать , И начала двигаться дальше забыв Хоть было то лето яркости сладко , Но больше не стану также любить , Хоть постоянно всплывают твои лести фразы , Что мучали глубоко теплотою внутри, Я отпущу с временем дальше И буду двигаться без лишней слёзы, Я не веню тебя за такое решение И понимаю почему было так , Но время летит незаметно Ничего не оставив с собою забрав ...
44
9
3344