" Навіки "
Ти пам'ятаєш парк, цей шелест листя, І ми в нім такі закохані ідем, Нічні вогні старого міста, Неначе відблиск діадем. А ще, здавалося б, не так давно, Ми тільки друзями були. Все закрутилось, ніби як в кіно, Почуття нових відтінків набули. Тепер мене ти за руку ведеш, Тепер й навіки я твоя дружина, Якщо в житті раптово ти впадеш, Тебе підтримає твоя єдина. Мій сум і біль ти забереш і розвієш, На те місце посадиш ніжнії квіти, Обнімеш мене і щастю радієш, Що ростуть в нас чудовії діти! Яна Войвич 02.07.20
2020-07-02 09:14:12
18
10
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (10)
Radianta
Як ніжно і чарівно 💓😊
Відповісти
2020-07-13 21:53:12
1
Яна Войвич
@Radianta Це моєму чоловікові🥰
Відповісти
2020-07-13 22:00:42
1
Radianta
@Яна Войвич Ух ти 😄
Відповісти
2020-07-13 22:01:05
1
Схожі вірші
Всі
Не скажу "люблю"
Знаєш, складно Тебе любити й не сказати. Тебе кохати і збрехати, Що зовсім іншого люблю, І що до тебе не прийду. Знаєш, той "інший" мене теплом своїм зігріє. Зачарує і поцілує, А ти сиди там далі сам, І йди назустріч виючим вітрам. Тобі вже більше не скажу своє я болісне "люблю"... А просто відпущу і почуття у собі похороню.
74
13
5675
Я і ніч
Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.
105
8
12472