" Навіки "
Яна Войвич
Ти пам'ятаєш парк, цей шелест листя, І ми в нім такі закохані ідем, Нічні вогні старого міста, Неначе відблиск діадем. А ще, здавалося б, не так давно, Ми тільки друзями були. Все закрутилось, ніби як в кіно, Почуття нових відтінків набули. Тепер мене ти за руку ведеш, Тепер й навіки я твоя дружина, Якщо в житті раптово ти впадеш, Тебе підтримає твоя єдина. Мій сум і біль ти забереш і розвієш, На те місце посадиш ніжнії квіти, Обнімеш мене і щастю радієш, Що ростуть в нас чудовії діти! Яна Войвич 02.07.20
2020-07-02 09:14:12
18
10
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (10)
Radianta
Як ніжно і чарівно 💓😊
Відповісти
2020-07-13 21:53:12
1
Яна Войвич
@Radianta Це моєму чоловікові🥰
Відповісти
2020-07-13 22:00:42
1
Radianta
@Яна Войвич Ух ти 😄
Відповісти
2020-07-13 22:01:05
1
Інші вірші поета
" ФОТО НА ЗГАДКУ" " Відстань " НАД МІСТОМ БІЛА МГЛА ... " Що таке щастя? "
Інші поети
Фія
@sofiaaa_k
Схожі вірші
Всі
Дозе с любовью))
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Прошу не уходи , Ты луч ,что красит день всех Как тяжело так просто отпустить , Твой свет от шоколад творений Ты весела всегда ,поддержишь если грустно Всем здесь стала важна И в тоже время согреешь теплотою гнусно На аве так няшна с котейками мимишна , С улыбкою ясна й не будет так прывична ! Мне грустно без тебя , хорошая зайчуга !! Я ж буду так скучать за твоими стишками , Что даришь всем сполна С любовью й ораматом тепловой ласки :) Оть доброты твоей Сб стал радостью излучен :) Ведь многим принесла Частичку доброты с улыбочкой уюта лучик 🌹 (( 🍫✨🌹💕)) P.s: Посвященно Дозе с любовью от Морки 💕🍫))) ( Одна и единственная на Сб Шоко-котейка ,что поднимает настроение другим своим позитивным настроением 🍫💕)) https://www.surgebook.com/alievaelmira/blog/ejk3a46
42
40
3158
I Saw a Dream
Ілва Стрілецька
I saw a dream, and there were you, And there was coldness in your eyes. I wonder what a kind of true Made you become as cold as ice. And later I looked back to get a sense This empty glance was hellish call of past. It used to be a high and strong defense Against the world, the pain and me at last. You looked at me, and peering in your soul, I felt so lonely, as something vital died. And that is what I fear most of all - That nothing gentle will remain inside. Inside of you. Inside of me as well. And nothing will be said to farewell.
102
15
16357