" Навіки "
Яна Войвич
Ти пам'ятаєш парк, цей шелест листя, І ми в нім такі закохані ідем, Нічні вогні старого міста, Неначе відблиск діадем. А ще, здавалося б, не так давно, Ми тільки друзями були. Все закрутилось, ніби як в кіно, Почуття нових відтінків набули. Тепер мене ти за руку ведеш, Тепер й навіки я твоя дружина, Якщо в житті раптово ти впадеш, Тебе підтримає твоя єдина. Мій сум і біль ти забереш і розвієш, На те місце посадиш ніжнії квіти, Обнімеш мене і щастю радієш, Що ростуть в нас чудовії діти! Яна Войвич 02.07.20
2020-07-02 09:14:12
18
10
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (10)
Radianta
Як ніжно і чарівно 💓😊
Відповісти
2020-07-13 21:53:12
1
Яна Войвич
@Radianta Це моєму чоловікові🥰
Відповісти
2020-07-13 22:00:42
1
Radianta
@Яна Войвич Ух ти 😄
Відповісти
2020-07-13 22:01:05
1
Інші вірші поета
" Хатина у горах " Літо нашого дитинства Лей же музыка, лейся... Чужа дружина
Інші поети
moody_bear_
@moody_bear_
NOVATOR
@petruha1307
Аліна Собакар
@alina_sobakar_vz2e
Схожі вірші
Всі
Question 1?/Вопрос 1?
shadowlinxxx morgan
The girl that questions everything,is a girl that needs many answers.She wanders the earth trying to find the person that can answer her many queries.Everthing she writes has a hidden question that makes her heart ache and her head hurt.She spends days writing sad story's that she forgets her sad life.Shes in a painful story that never ends,she's in a story that writes itself.The pages in the book were filled ever so easy,because her heart wrote it for her.She spent her life being afraid,that's what made it so boring.Finding her passion was easy,but fulfilling it was the hardest part of all.Her writing may be boring and sad,but it's what keeps her sane. "She had all the questions in the word,and he had all the answers." Lillian xx
45
8
4086
Я граю лише уві снах...
Nadine Tikhonovitch
Я граю лише уві снах, Гітару, мов тебе, обіймаю, І пісня стара на вустах, Що в серці болем лунає. Я граю лише уві снах, Мелодію, давно що забута, І печаль в блакитних очах — Мій жах і муза, мій смуток. Я граю лише для тебе, Хоч знаю, що плід ти уяви, І біль губить нестерпний — Я гину, а пісня лунає... Я граю мелодію ніжну Та бігти хочеться геть, Як чую солодку я пісню: Вона нагадає про смерть... Бо вона серце зворушить І змусить згадати тебе, Ну нащо грати я мушу І палати мертвим вогнем? Поховавши, я присяглася, Що забута гітара — ось так, Бо пісня для тебе лилася... Я граю лише уві снах...
131
25
5322