Душа поета
Яна Войвич
Так мало моментів, Так багато конфліктів Коли ми поруч. Тільки купа фрагментів, Зруйнованих фактів Поодинці, власноруч. Чому так важко, І дихати тяжко Відчуваючи -любов проходить? Не в'янь же ромашко, Не відлітай моя пташко, Хоч знаю, що осінь надходить! Долонь моїх тремтіння, Любові іскорку жевріння, В твоїх очах так складно віднайти. Ти хочеш мого розуміння, Та вже на дні терпіння, Іноді так просто хочеться піти. І хоч кажеш -ще кохаєш, А мене ти тим лякаєш, Як вживаються в тобі ці дві особи? Нині є, а завтра відлітаєш, Зараз пустота, пізніше - обнімаєш. Я вже втомилася від чергової спроби... Всім догоджати і чекати, Страждати, й голосно мовчати... Ні слова про біль! Мене наперекір ламати, У грудях рану тихо зашивати... Це твоя ціль? З рядками стало легше, Думки мучать усе менше, І не треба квітів букета. В собі тримати - то найгірше, Віршів писати - і побільше, Зрозуміли б душу поета........ 20.08.21
2021-08-20 16:07:24
9
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Яна Войвич
Ой, дуже приємно! Дякусі))
Відповісти
2021-08-20 17:19:55
Подобається
Яна Войвич
Дякую! Погоджуюсь з Вами))
Відповісти
2021-08-20 20:03:07
Подобається
Інші вірші поета
З Днем Народження! Чужа дружина Літо нашого дитинства " Навіки "
Інші поети
Lone_Wolf
@Lone_Wolf
Схожі вірші
Всі
Question 1?/Вопрос 1?
shadowlinxxx morgan
The girl that questions everything,is a girl that needs many answers.She wanders the earth trying to find the person that can answer her many queries.Everthing she writes has a hidden question that makes her heart ache and her head hurt.She spends days writing sad story's that she forgets her sad life.Shes in a painful story that never ends,she's in a story that writes itself.The pages in the book were filled ever so easy,because her heart wrote it for her.She spent her life being afraid,that's what made it so boring.Finding her passion was easy,but fulfilling it was the hardest part of all.Her writing may be boring and sad,but it's what keeps her sane. "She had all the questions in the word,and he had all the answers." Lillian xx
45
8
5376
Намалюю
Вікторія Тодавчич
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
3317