Душа поета
Так мало моментів, Так багато конфліктів Коли ми поруч. Тільки купа фрагментів, Зруйнованих фактів Поодинці, власноруч. Чому так важко, І дихати тяжко Відчуваючи -любов проходить? Не в'янь же ромашко, Не відлітай моя пташко, Хоч знаю, що осінь надходить! Долонь моїх тремтіння, Любові іскорку жевріння, В твоїх очах так складно віднайти. Ти хочеш мого розуміння, Та вже на дні терпіння, Іноді так просто хочеться піти. І хоч кажеш -ще кохаєш, А мене ти тим лякаєш, Як вживаються в тобі ці дві особи? Нині є, а завтра відлітаєш, Зараз пустота, пізніше - обнімаєш. Я вже втомилася від чергової спроби... Всім догоджати і чекати, Страждати, й голосно мовчати... Ні слова про біль! Мене наперекір ламати, У грудях рану тихо зашивати... Це твоя ціль? З рядками стало легше, Думки мучать усе менше, І не треба квітів букета. В собі тримати - то найгірше, Віршів писати - і побільше, Зрозуміли б душу поета........ 20.08.21
2021-08-20 16:07:24
9
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Яна Войвич
Ой, дуже приємно! Дякусі))
Відповісти
2021-08-20 17:19:55
Подобається
Яна Войвич
Дякую! Погоджуюсь з Вами))
Відповісти
2021-08-20 20:03:07
Подобається
Схожі вірші
Всі
Не скажу "люблю"
Знаєш, складно Тебе любити й не сказати. Тебе кохати і збрехати, Що зовсім іншого люблю, І що до тебе не прийду. Знаєш, той "інший" мене теплом своїм зігріє. Зачарує і поцілує, А ти сиди там далі сам, І йди назустріч виючим вітрам. Тобі вже більше не скажу своє я болісне "люблю"... А просто відпущу і почуття у собі похороню.
74
13
5406
Без вагань
Ми летіли в всесвіт без вагань, Залишивши цей світ сам. Без космічних почуттів, Світ в твоїх очах згорів. І я не я, і ти не ти, Ми залишились в самоті...
60
3
8599