Душа поета
Яна Войвич
Так мало моментів, Так багато конфліктів Коли ми поруч. Тільки купа фрагментів, Зруйнованих фактів Поодинці, власноруч. Чому так важко, І дихати тяжко Відчуваючи -любов проходить? Не в'янь же ромашко, Не відлітай моя пташко, Хоч знаю, що осінь надходить! Долонь моїх тремтіння, Любові іскорку жевріння, В твоїх очах так складно віднайти. Ти хочеш мого розуміння, Та вже на дні терпіння, Іноді так просто хочеться піти. І хоч кажеш -ще кохаєш, А мене ти тим лякаєш, Як вживаються в тобі ці дві особи? Нині є, а завтра відлітаєш, Зараз пустота, пізніше - обнімаєш. Я вже втомилася від чергової спроби... Всім догоджати і чекати, Страждати, й голосно мовчати... Ні слова про біль! Мене наперекір ламати, У грудях рану тихо зашивати... Це твоя ціль? З рядками стало легше, Думки мучать усе менше, І не треба квітів букета. В собі тримати - то найгірше, Віршів писати - і побільше, Зрозуміли б душу поета........ 20.08.21
2021-08-20 16:07:24
9
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Яна Войвич
Ой, дуже приємно! Дякусі))
Відповісти
2021-08-20 17:19:55
Подобається
Яна Войвич
Дякую! Погоджуюсь з Вами))
Відповісти
2021-08-20 20:03:07
Подобається
Інші вірші поета
" Відстань " " Вона така одна " " ФОТО НА ЗГАДКУ" "Почуття - ігристе вино"
Інші поети
Yoongaboonga 7u7
@aesthetic_army
Схожі вірші
Всі
Впізнай себе...
Вікторія Тодавчич
Впізнай себе в моїх словах , Що виливаються в пісні. Ти знову є в моїх віршах . Я їх присвячую тобі. Всі погляди твої ласкаві, Я все змалюю у віршах. Тихенько ,щоб вони не знали До тебе я прийду у снах. Коли у дзеркало поглянеш А там побачиш лиш мене. Знов вірші всі мої згадаеш, І знов впізнаеш там себе. І в день Святого Валентина, Ми стали друзями с тобою. Нехай зупинится хвилина, Я розлучилася з журбою....
43
7
2685
Закат декабря
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
В сердце бьёт в бешенстве пульс, Остановить его нечем й боюсь В груди разгорается тёплый огонь , Что пламенем рушит спокойствие й фантазии снов... В личном пространстве сшибает мосты, Наши глубины сжимая в пути Стали с личной ближе наш мир, Вера в чувство пораждая искры Воля свободы кречит только внутри, Больше не сможет затронуть мыслей синевы, Небо в далёком закате зовёт за собой, Где можно побыть с тишиной лишь одной ... Не стоит тревожить прекрасный момент , Тебя не хватает очень со всем В рассвете остался твой запах кофе с утра, Грусть поглотила весь разум струна, Под холод оттенка вновь декабря , Узоры яркого солнца с собой уводя ...
35
4
2760