"Почуття - ігристе вино"
Яна Войвич
Почуття схожі на ігристе вино, Що наповнює ніжну хрусталь, Все, що було забуте давно, Знов вривається в душу, на жаль. Замість тисяч несказаних слів, Тепер - сотні рядків, Слова, яких сказати раніше не вмів, Обернулись в десяток років. В юності на помилках усі Учаться, Хтось після них знаходить любов, А хтось буде довго ще мучиться, Одинокі серця обливатиме кров. Час же назад повернутись не може, Розказати, чому все завершилось так, Двом колишнім зустрічатися не гоже, Давно відлетів бо останній літак. Час розставив усе по місцях, Когось забрав, а когось дарував, Стоїть бокал на білих папірцях, Хрусталь вином хтось інший наповняв. Яна Войвич 10.07.20
2020-07-10 22:05:48
16
5
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (5)
Яна Войвич
@Radianta Спасибі, дуже приємно)) Так, хоч сумний, але містить в собі справжні почуття.
Відповісти
2020-07-13 21:55:13
1
Radianta
@Яна Войвич Це найкраще, що можна влити у поезію 💓, бо тоді вона виходить живою))
Відповісти
2020-07-13 21:55:55
1
Яна Войвич
@Radianta Цілком погоджуюсь😘
Відповісти
2020-07-13 21:58:50
1
Інші вірші поета
" За тебе молюсь " Літо нашого дитинства " Хочу бути коханою " " Коханому "
Інші поети
Adara Halley
@adarahalley
Sophie
@DilaraAydin10
Схожі вірші
Всі
" Вздох неба "
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Я теряю себя , как птица в полете Каждый вздох облегчения , Когда вижу неба закат Мне плохо , когда не дотронуться К твоим обьятьям свободно , Но я знаю, что ты не услышишь , Мой вслип слёз из-за окна ... За глубиной туч темного неба Ранее, чем ты уже вспомнишь И подумаешь, как я скучаю , Скрою всю грусть.тишиной ... Может быть сердца стук угнетает И воздух из лёгких рвется волной Но ритм одной песни будет на память , Тех последних слов ветра холодов ... Пока не угаснет горизонт пламя Последнего огня без тебя , Багры унесут строки мгновенно Без следа раньше тепла ... P.s: Грусть неба скрывает больше чем мы думаем ...✨💫✨ 🎶 Where's My Love ~ SYML 🎶
39
4
2769
Я тебе по-справжньому кохала...
Вікторія Тодавчич
Я тебе по-справжньому кохала... Так, неначе зовсім не жила. І тобі лиш серце відкривала, Я тебе кохала, як могла. Я тобі всю душу і все серце, Все віддам, ти тільки попроси. Я тебе кохатиму до смерті, Я з тобою навіки і завжди. Я тобі відкрию таємниці, Все, що маю — все віддам тобі. І поля, і чистії криниці, І прекрасний спів тих солов'їв. Я тебе по-справжньому кохала, Весь свій час, я віддала тобі. Я була наївною . Не знала, Що не брешуть тільки солов'ї.
42
15
1809