" Відстань "
Яна Войвич
Знаю, що між нами відстань, любий, І важко так чекати, вже немає сил, Та я вірю, що прийде свій час і будем, Разом, хоч не мало спишем ще чорнил. Любов і ревність, біль і переживання, Не раз стояли на нашому шляху, У бою з розлукою не програє кохання, Ніщо не змінить одне до одного жагу. Рік за роком йде, а за ним ще не один, І знову нам прийдеться розлучатись, Та вони варті тих радісних днів і годин, Коли можемо щасливо почуватись. 25.07.20
2020-07-25 13:19:11
11
12
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (12)
Анатолій Івасик
(0_О)/
Відповісти
2020-07-25 21:39:04
Подобається
Яна Войвич
@Boanerge Та наче ні. Я спокійно відношусь до критики. Тут справа у двох речах: я пишу вірші, коли прийшли думки, емоції. І інколи, можливо, я десь і гублю чи ритм чи риму. Я дуже рідко відкладаю вірш на потім, викладаю одразу. Тому, добре, що є критика. Допомагає глянути з іншої точки зору.
Відповісти
2020-08-17 08:48:54
1
Яна Войвич
@Boanerge 😂оуу... самокритика-теж добре) Але будьте трохи поблажливіші. 😊
Відповісти
2020-08-17 08:59:07
1
Інші вірші поета
" Навіки " " За тебе молюсь " " Вона така одна " СІРИЙ ДИМ ПОЛІГ НАД МІСТОМ
Інші поети
_Юпитер_
@_Cuddlies_
Схожі вірші
Всі
Все й одразу
Ай
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
84
2
4016
Хай буде так
Юлія Богута
«And in my hour of darkness She is standing right in front of me Speaking words of wisdom, "Let it be"» Beatles - Let it be Хай буде так. Прийми своє життя. Прийми негоду, біль і в серці рану. Прийми свою не вічність, як буття. Прийми, що у людей на тебе інші плани. І не кричи, не плач, коли летиш із неба. Земля тверда. Це так. Реальна. Не м'яка. Живи та не шкодуй. Так було треба. Можливо не тобі. Комусь. Чиясь рука. Ти витримав. Стерпів. Усі пройшов дороги. Ти не зламався, ні. Ти просто біг не так. Ти просто падав. Просто вірив богу, І довіряв не тим. Кохав не так. Хай буде так. Прийми, що ти один І залишайся сильним, що б не було далі. Життя лиш мить, в яку стікає плин годин. Лиш зайчик сонячний, ребро медалі. Бо що б не було - ти не вічний, ні. І те що має тут коштовність, там - згорає. Ти помираєш тут. Зникаєш на війні. Та пам'ятай - у смерті щастя аж ніяк немає.
38
4
4951