НАД МІСТОМ БІЛА МГЛА ...
(продовження вірша "СІРИЙ ДИМ...) Над містом біла мгла вже опадала, Немов над ним вона є власник, Дівчина про нього добре знала, Що закоханий у неї однокласник. Якось перегорта альбом із випускного, Як звідти випала світлина, Чому раніш не зрозуміла головного, Що він є підходяща їй людина. Років злетіло, певно з п'ять, Більш не могла довго чекати, Батьки заміж видати хотять, От стала з іншим зустрічатись. Якось проходячи по місту, Побачила знайомий силует, Його шукать немає змісту, На днях гулятимуть бенкет. В весільній сукні хід до вівтаря, А поруч разом наречений, Ще мить і вони уже сім'я, А у серці те кохання нескінчене. Сімейний дім, довкола сад, Ось вийшла квітів назбирати, Тут листоноша став під виноград, Й давай листа їй простягати. Посипалися пелюстки додолу, Немов на неї випав град, Конверт нагадав любов зі школи, У мить- роки вернулися назад...
2020-12-01 05:54:58
11
3
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (3)
Анатолій Івасик
Йойой, тако наче Вітменом потягнуло
Відповісти
2020-12-01 08:55:59
1
Яна Войвич
@Анатолій Івасик Ойой, ти знайшов схожий напрям. Прийму за комплімент))
Відповісти
2020-12-01 10:18:40
1
Анатолій Івасик
)))
Відповісти
2020-12-01 10:25:13
Подобається
Схожі вірші
Всі
"Ми усе подолаємо разом..."
«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»
52
3
2140
Я тебе по-справжньому кохала...
Я тебе по-справжньому кохала... Так, неначе зовсім не жила. І тобі лиш серце відкривала, Я тебе кохала, як могла. Я тобі всю душу і все серце, Все віддам, ти тільки попроси. Я тебе кохатиму до смерті, Я з тобою навіки і завжди. Я тобі відкрию таємниці, Все, що маю — все віддам тобі. І поля, і чистії криниці, І прекрасний спів тих солов'їв. Я тебе по-справжньому кохала, Весь свій час, я віддала тобі. Я була наївною . Не знала, Що не брешуть тільки солов'ї.
42
15
1894