НАД МІСТОМ БІЛА МГЛА ...
(продовження вірша "СІРИЙ ДИМ...)
Над містом біла мгла вже опадала,
Немов над ним вона є власник,
Дівчина про нього добре знала,
Що закоханий у неї однокласник.
Якось перегорта альбом із випускного,
Як звідти випала світлина,
Чому раніш не зрозуміла головного,
Що він є підходяща їй людина.
Років злетіло, певно з п'ять,
Більш не могла довго чекати,
Батьки заміж видати хотять,
От стала з іншим зустрічатись.
Якось проходячи по місту,
Побачила знайомий силует,
Його шукать немає змісту,
На днях гулятимуть бенкет.
В весільній сукні хід до вівтаря,
А поруч разом наречений,
Ще мить і вони уже сім'я,
А у серці те кохання нескінчене.
Сімейний дім, довкола сад,
Ось вийшла квітів назбирати,
Тут листоноша став під виноград,
Й давай листа їй простягати.
Посипалися пелюстки додолу,
Немов на неї випав град,
Конверт нагадав любов зі школи,
У мить- роки вернулися назад...
2020-12-01 05:54:58
11
3