Станція "Життя"

Йошікава Шиджеру

Київ багатий на цікаві місця, Та одна точка особлива. Поверненням до неї нема кінця, Як і до того, що зберігає місцева злива. Задрипана мером і позабута в Бога Прирічкова бетонна платформа Стала сценою для трагічного епілога, І суду, де встановлюється людська норма. З цієї перони сходили всі мої найкращі творіння, Помираючи й народжуючись знову, Та й власних фантомів нові покоління Уходили в небуття й оживали на яву. На цьому місці я зустрічаю всіх своїх друзів– Дніпро, Небо й Церкву, де хрестили, Обговорюємо з легкого язика й у напрузі, Кого приймали й кого приютили. Це місце я переноситиму в чужі краї, Описуючи в книгах і цьому вірші. Могилу мою шукатимуть грачів зграї, Та впізнаєте ви її перші.

2023-08-01 16:22:24

6

0

Схожі вірші

Всі

Дитинство

Ruslana

Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.

71

7

13181

Нарисую солнышко :)

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Нарисую тебе яркое солнышко Оно будет светить когда грустно Освещая тёмные комнаты , Одиночества твоего уголка звука... Даже если окажется за окном дождик, Ты не будешь один словно сломлен, Оно будет светить лишь напротив Теплотою уюта мнимой заботы Может это какая то мелачь Или просто светлый рисунок , Но он все ж нарисованный мною Для тебя от приятного чувства ... И лучами жёлтых карандаша линий , Коснусь твоего уголка глазок , Чтобы перестал хмурится криво От нахлынувших эмоцией красок Как подарок пусть станет взаимным , Без излишних слов предисловий Моих крепких объятий визита Нежноты оттенков жёлтого тонна ...

42

1

2852