Станція "Життя"
Йошікава Шиджеру
Київ багатий на цікаві місця, Та одна точка особлива. Поверненням до неї нема кінця, Як і до того, що зберігає місцева злива. Задрипана мером і позабута в Бога Прирічкова бетонна платформа Стала сценою для трагічного епілога, І суду, де встановлюється людська норма. З цієї перони сходили всі мої найкращі творіння, Помираючи й народжуючись знову, Та й власних фантомів нові покоління Уходили в небуття й оживали на яву. На цьому місці я зустрічаю всіх своїх друзів– Дніпро, Небо й Церкву, де хрестили, Обговорюємо з легкого язика й у напрузі, Кого приймали й кого приютили. Це місце я переноситиму в чужі краї, Описуючи в книгах і цьому вірші. Могилу мою шукатимуть грачів зграї, Та впізнаєте ви її перші.
2023-08-01 16:22:24
6
0
Інші вірші поета
Святовит Траллебус Кобзарі Макар і сім гріхів
Інші поети
Akira Yamanoka
@sasha_karabash
Схожі вірші
Всі
Дозе с любовью))
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Прошу не уходи , Ты луч ,что красит день всех Как тяжело так просто отпустить , Твой свет от шоколад творений Ты весела всегда ,поддержишь если грустно Всем здесь стала важна И в тоже время согреешь теплотою гнусно На аве так няшна с котейками мимишна , С улыбкою ясна й не будет так прывична ! Мне грустно без тебя , хорошая зайчуга !! Я ж буду так скучать за твоими стишками , Что даришь всем сполна С любовью й ораматом тепловой ласки :) Оть доброты твоей Сб стал радостью излучен :) Ведь многим принесла Частичку доброты с улыбочкой уюта лучик 🌹 (( 🍫✨🌹💕)) P.s: Посвященно Дозе с любовью от Морки 💕🍫))) ( Одна и единственная на Сб Шоко-котейка ,что поднимает настроение другим своим позитивным настроением 🍫💕)) https://www.surgebook.com/alievaelmira/blog/ejk3a46
42
40
3386
"Ми усе подолаємо разом..."
Nadine Tikhonovitch
«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»
52
3
2427