Траллебус
(18+)
Перша зупинка – "Дитинство", "Тато щодня пив",– це якщо стисло. Мама давала злизати пінку пивну, Тепер до пенсії я не дотягну. Наступна чарка привезла на "Школу", Тоді я вже мішав віскі та колу. Заповіді життя навчив тютюнець: Головні перепони– совість і гаманець. "Універ"– наступна станція, Час, коли починається творча прострація. Натхнення шукалося в елітній спиртязі, Ідеї творились на етіловій тязі. Раптом, траллебус зупинився на "П'ятниці", Після роботи пролетарії йдуть на вечорниці. Пиво об'єднує своїх і чужих, Спонукає згадати мертвих і живих. Половину пройдено– далі "Кохання", Час страждання та вагання. Юнацькі вірші будуть якраз у нагоді, Шлюби тоді вже були не в моді. І ось кінцева "Криза персони", Ідеш ва-банк і до самооборони. Ходиш до ікон, кришуєш район, А після сутінок руйнуєш буденний шаблон. Кондукторка просила пред'явити талон, Проте в руках був тільки бурбон. Довелося останній штраф заплатити, Бо Смерть краще не дурити".
2023-02-24 20:19:36
7
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
просто веселка
Чудовий вірш ✨
Відповісти
2023-02-24 21:14:48
1
Схожі вірші
Всі
Пóдрузі
Ти — моє сонце у похмурі дні, І без тебе всі веселощі будуть чужі. Ти — наче мій рятівник, А я — твій вірний захисник. Не кидай мене у часи сумні, Бо без тебе я буду на дні. Прошу́, ніколи не залишай мене одну, Адже без тебе я точно потону. Хто я без тебе? Напевно, мене просто нема... Розкажу я тобі про все із цього "листа". Постався до цього обережно і слушно, Щоб не подумала ти, що це, може, бездушно. Адже писала я ці рядки довго, І ти не посмій не побачити цього! Ми же ж з тобою змалку завжди були разом, І дружбу нашу не зруйнуєш навіть часом. А ти пам'ятаєш, як на кухні говорили про хлопців? Ми зберігали всі секрети, наче у таємній коробці. Смієшся ти, як завжди, смішно, І не сказати про це буде грішно. Дуже подобаються мені наші розмови, Особливо, коли ти "ламаєш" свої брови. Чудово, коли твоя найкраща подруга — сестра. Адже не залишить в біді ніколи вона. А завжди буде поруч. Навіть якщо сам чорт стоїть ліворуч.
48
12
2320
Печаль прячется в словах
Полны отчаяния слова Достигли й душат вдруг меня Не знаю дальше как мне быть И стоит ли их отпустить Всю грусть ,что прячется внутри Пусть заберёт с собою дни А шоколад утешет впредь Всё горести уйдут под дверь Но чувства ,что живут внутри Не скроешь с время позади Ведь вырвуться с оков груди Их не сдержать нечем увы ... Как не было мне тяжело Я не смогу забить их льдов И холод тот , что тронул весь Согреть не сможет даже лесть...
50
12
3559