Ревнує не той, хто любить, а той, хто хоче, щоб його любили.

Я зупиняюся перед дверима і уважно оглядаю себе з ніг до голови. Начебто все в порядку, все як завжди. Роблю глибокий вдих і видих і відкриваю двері своїм ключем.

Ти зустрічаєш мене, виходячи з кімнати, уважно вдивляєшся в моє обличчя і питаєш:

- Де ти була?

Спокійно, не поспішаючи і не піднімаючи очей, я знімаю довбані тяжкі, як кандали черевики вішаю на вішалку парку і тільки потім дивлюся на тебе.

- На роботі, де ж ще. Потім заскочила в магазин, в продуктовому, як завжди, черга і перед цим забирала листи на пошті для контори.

- Ти що не могла подзвонити? Від кого лист?

- Я дзвонила, у тебе було зайнято. Перевір книгу вхідних там сто пудов побачиш пропущений виклик, сама й переконаєшся. В сенсі від кого лист, ти мене слухаєш взагалі, що я кажу? Продукти в моїй торбі, можеш розгребти, якщо є бажання.

Оскільки тобі нема чого заперечити, я спокійно проходжу повз тебе, роздягаюся і вирушаю в душ. Коли я виходжу з душу, вже рожева, чиста і трохи відпочивша, я застаю тебе на кухні з моїм телефоном в руці, твої очі уважно вивчають мої дзвінки та повідомлення. Що ти хочеш там знайти, я не знаю, про всяк випадок, всі повідомлення перед приходом додому, я завжди видаляю, що також викликає у тебе недовіру. Випалюю з сарказмом:

- Що там, мені ніхто нічого не написав? Яка прикрість!

Не звертаючи уваги на те, як ти патрошиш далі моє мобільне майно, я спокійно цьомаю тебе в носик і йду до плити, щоб розігріти нам вечерю. Не знайшовши нічого підозрілого, ти заспокоюєшся, і ми спокійно вечеряємо, обговорюючи все, що сталося за день. Вірніше, обговорюєш і розповідаєш ти, а я слухаю і вставляю репліки. На твоє питання, що сталося у мене сьогодні, я вважаю за краще звільнитися черговою фразою, що все в порядку, оскільки не знаю, як ти відреагуєш і вважаю за краще мінімум інформації.

Вечір закінчується цілком мирно, правда, коли я починаю збиратися до завтрашнього виходу на роботу, не обходиться і без невеликої сутички. Раз по раз, ти відкидаєш фразами той прикид в якому як на мене, мені найкраще, кожен з яких, на твою думку, недостатньо підходить для моєї роботи. Я отримую невелику «догану» за те, що взагалі купила колись речі, в яких на мене будуть всі вирячатися, але все закінчується добре. Ми зупиняємося на брюках і синій сорочці з красивим коміром, і ти залишаєшся задоволена моїм завтрашнім прикидоном.

У перервах між спорами про одяг, я ловлю на собі твої ласкаві і теплі погляди, і розумію, що ти скучила, тому влягаюся раніше звичного часу, я теж не хочу довго чекати, скучила, та й втомилася трохи.

Ти пірнаєш до мене під ковдру, мимохідь вимикаючи світло, і я відразу відчуваю твої гарячі ніжні руки, які обіймають мене за плечі, стягуючи з мене нічну піжамку, яку я і одягла, з метою, щоб ти її зняла. Вони ковзають по моєму тілу, ніжно пестячи і притискаючись, гладячи і ніжаться. Від їх дотиків, по моєму тілу розбігаються хвилі спеки і бажання. Я знаходжу твої губи, вони такі смачні і бажані, так дразнять мене, я пещу їх своїми губами, ніжно, пристрасно. Поцілунок стає все більш гарячим і збудливим, я кусаю ледве твою нижню губу, трохи прикушуючи сильніше її зубками. Ти вся така смачна і бажана. Твої руки ковзають далі на моєму гарячому, оголеному тілі, чіпають стегна, животик і ноги. Раптово ласки різко перериваються, і ти включаєш світло. Я здивовано до тебе:

- Що таке?

- Що це таке? - обурено питаєш ти, проводячи рукою по моєму стегну. Я опускаю руку, проводжу, намацуючи припухлість і відчуваючи біль, і тільки зараз згадую, що впала вранці ідучи по дорозі на роботу. Наступне розбирання пальотів мало не вбиває повністю в мені всяке бажання займатися сексом. Ти обурено і недовірливо вивідуєш, як це я могла так впасти, чому не сказала, і не вдарив мене хто-небудь? І хто міг посміти вдарити мене в такому місці. Я спочатку довго і безглуздо виправдовуюсь, потім замовкаю, повертаюся до тебе спиною і тупо, ні про що не думаючи, слухаю твоє обурення. Коли ти втомлюєшся від цього процесу, ти падаєш на спину на ліжко і теж, мовчки, дивишся у стелю.

Ми обоє мовчимо. Потім ти починаєш тихенько цілувати мені спинку, що не спускаючись вниз, а навпаки піднімаючись від лопаток вгору до вушка. Я не реагую, вибита з колії твоїми придуркуватими припадками не довіри. Добравшись до вуха, ти шепочеш мені в нього тихенько, ніжно і винувато:

- Ну прости... ну ладно тебе, ну... Ну ты же знаєшь, як я тебя люблю!

Бачачи, що я не чиню опір, ти тихенько береш мене за плече і розгортаєш обличчям до себе. Твої руки знову обіймають мене, притискають до себе, ти ніжно гладиш мене. Знову проводиш рукою по травмі на стегні, шепочеш:

- Больно, зай?

Я не знаю, як пояснити тобі, що фізичний біль ніщо, в порівнянні з тим болем, яке завдає мені твоя недовіра, тому я мовчу. За мене говорять мої губи і мої руки, я обіймаю тебе і притискаюся всім тілом, я хочу відчувати тебе всю, хочу віддаватися тобі в той момент, коли ти відкрита і між нами не стоять твої повсякчасні ревнощі і підозрілість.

Твої поцілунки стають все більш гарячими, пристрасними, ти спускаєшся губами мені по шиї, береш зубами моє вушко, трохи прикушуєш і цілуєш його, моє дихання частішає, я закриваю від задоволення очі, цілком пішовши у солодкі відчуття.

Я зараз тільки з тобою, всі думки і образи десь далеко, здаються безглуздими і несуттєвими. Ти притискається до мене всім тілом, підвівшись, закидаєш мою руку собі під шию. Я дивлюся на твоє обличчя з-під прикритих повік, зараз воно зовсім інше, на ньому немає вічної напруги, маски недовіри і підозрілості, невдоволення мною. Зараз ти відкрита і щаслива, між нами нічого напружливого, любов і щастя наповнюють нас, об'єднуючи і роблячи такими близькими і зрозумілими один одному.

Ти рухаєшся сильно, обіймаючи мене руками за спину і міцно притискаючи до себе, я відчуваю всім своїм жіночим єством, як ти наповнюєш мене собою, гладячи і пестячи мене по всьому тілу, рухаючись і притискаючись, володіючи мною і відкриваючись мені одночасно...

Результат настає швидко, яскраво, з моїми стогонами, ти шепочеш щось пристрасне і цілуєш мене кудись в шию, прикушує її зубами до мого зойку. Потім, ти не відсторонюєшся від мене відразу, заціловуєш, залюблюєш, немов все ще не можеш відпустити мене, відмовитися від мене і моєї любові, немов би дякуєш за кайфовість…

Просиш піти з тобою покурити і заодно обсудити солодкий дим тютюну, покуривши голяка на балконі солодкі клубки майже невидимої вати, ми босими ногами чапаємо разом попити води, вона також віддає солодким присмаком, приємне відчуття - це після присмак сексу. Душ і ліжко…

Засинаєш ти, обійнявши мене обома руками і міцно притиснувши до себе, немов підтверджуючи для себе свою владу наді мною і моїм тілом, відчуваючи мене своєю власністю, коханою і необхідною, але власністю.

А я довго ще лежу в темряві без сну, слухаючи твоє рівне дихання, відчуваючи себе одночасно дуже щасливою і глибоко нещасною.

Ревнощі, це чудовисько з зеленими очима, рано чи пізно відвідує усіх, хто любить. Але деяких вона тільки торкнеться і йде собі геть, тиняється та знаходить нову жертву, нову пару, слабшу... Буває, вона іноді заходить час від часу досі до нас, аж кумарить своїми частенькими відвідинами, та я стараюсь її не пригощати у нас вдома. Адже з деякими парами вона живе в обнімку, не розлучаючись ні на хвилину...